Ні для кого з одеситів не секрет, що Преображенський парк (раніше Парк Ілліча) був розбитий на старому християнському кладовищі. Парк довго залишався невпорядкованим, через непопулярність серед городян. Не дивлячись на зручне розташування біля Привозу і вокзалу, парк не викликав особливого інтересу а ні у дослідників а ні у перехресних одеситів. До того ж, знесене в 30-і роки для розбудови паркової зони християнське кладовище створило парку досить похмурий образ, пише iodessit.com.
Однак, не так давно міська влада всерйоз зайнялася приведенням парку до ладу, у зв’язку з чим в Преображенському почався капітальний ремонт. Так були знесені старі, занедбані будівлі. На місці однієї такої споруди відпочиваючі і виявили дивне підземелля.
З’явилася версія, що таємничі підземні приміщення ні що інше, як древній склеп.
Саме кладовище, за час свого існування, до приходу до влади більшовиків, було поділено за віросповіданням і причинами смерті покійних. У різних його частинах ховали євреїв, мусульман, караїмів, християн, так само в окремих секторах спочивали військові, самогубці та померлі від чуми городяни. На початку двадцятого століття території кладовищі займало територію в 34-і гектари і доходило до вулиць Новощепний ряд і Мечникова, з боку вокзалу воно було обмежено Трамвайним і Високим провулками.
Розкрадання могил
На такій великій території першого одеського могильника, безсумнівно, було багато усипальниць людей вищого стану. У радянські часи чекісти масово розкривали сімейні склепи дворян. Знімаючи з останків дорогі нагороди, зброю та інші коштовності останки залишали валятися по всій території некрополя. Здобич ретельно реєстрували, упаковували в мішки і вивозили за межі України.
У 37-му році, територію не лише цинічно розкрадено а й розбитого кладовища перетворили в “Парк культури і відпочинку імені Ілліча”. Облаштували в парку лавочки, посадили саджанці дерев, розбили алеї, поставили тир, пивну, кімнату сміху і встановили танцювальний майданчик. Влітку на території парку глядачів розважав чеський луна-парк. Так само, на території вмістили зоопарк і трамвайне депо. Колись численні склепи стали використовувати під господарські потреби і підсобні приміщення. Однак, в 1998 році територія зайнята парком, в 95-м перейменованих в “Преображенський”, була включена в історичні пам’ятники Одеси, що означає заборону на розміщення в ньому різних розважальних комплексів. Але не дивлячись на важливість локації територія колишнього кладовища довгі роки перебувала в запустінні, що сприяло перетворенню парка на місце скупчення безхатченків, рецидивістів які переховуються від правосуддя та інших сумнівних особистостей. Городяни намагалися обходити парк “десятою дорогою”, і тим не менш в ньому регулярно когось грабували і навіть вбивали.
Пам’ятки історії слугували кублами
Так, підземні споруди, в тому числі недавню знахідку одеситів, довгий час використовували для житла люди без певного місця проживання. Звернули ж на будівництво увагу коли в дивному підвалі спалахнула пожежа. В результаті пожежі загинула людина. При детальному розгляді видно, що крізь бетонні перекриття ями проступає черепашник. У самому перекритті присутній отвір пристосований під відведення вентиляції. Поруч з обвугленим від пожежі входом були знайдені сліди пам’ятного знаку. Тут же, на безцеремонно перекинутому постаменті чітко видно залишки інформаційної таблички.
Краєзнавці Одеси вступили в суперечку щодо історичної цінності будівлі. Деякі стверджують, що це ніщо інше як підсобні приміщення КП “Міськзелентресту”, якй колись знаходився на цій ділянці. Інші ж історики говорять про те, що саме КП використовувало під свої будови більш древні споруди і знахідка цілком може виявитися склепом якої-небудь важливої в історії міста особистості. Поховання тут проводилися аж до другої половини 1880-х, потім кладовище офіційно закрили, але на раніше відведених ділянках розміщували поховання до самого знищення кладовища в 30-і роки. Всього покійних на території нинішнього парку поховано більше 200 тисяч. У їх числі і перші жителі міста і його першобудівники.
Одесити з нетерпінням чекаю історичного розслідування з питання справжності знайденого посеред парку склепу або спростування відношення споруди до некрополю. У будь-якому випадку, знахідка знову привернула до парку сотні зацікавлених городян.