Анна Ахматова - славетна письменниця родом з Одеси

6. May 2020 Marianna Semerenko

Анна Ахматова - уродженка родини відставного флотського інженера-механіка Андрія Горенка. Народилась майбутня письменниця в Одесі, але згодом разом їх сім’єю переїхала в Царське Село, де закінчила навчання в Царськосільській гімназії, пише iodessit.com.

Потім Анна навчалась у Києві, в Фундуклеївській жіночій гімназії та завершила Вищі історико-літературні курси в Петербурзі.

Свій перший вірш вона написала у дитинстві, поетесі було всього-на-всього одинадцять років. Його опублікували в журналі «Аполлон». Тоді вперше Анна використала прізвище прабабці по лінії матері, адже черкз батькову заборону вона не могла підписувати свої твори його прізвищем.

Шлюб із російським поетом Миколою Гумільовим, значні подорожі Італією та Парижем дали поштовх та натхнення для створення її майбутніх творів. Згодом Анна Ахматова видала власну збірку поезій «Вечір», проте світову славу письменниці принесла інша віршова збірка - «Чотки».

Подальші політичні події, жовтнева революція більшовиків, смерть чоловіка та ув‘язнення єдиного сина не змусили Анну покинути територію Росії.

Проте такі трагічні події, які вплинули на світогляд поетеси, не зупиняли її активної творчої діяльності

2

Тому згодом Анна Ахматова посіла особливе місце в російській літературі. Вона досліджувала життя та творчість Олександра Пушкіна. Відомому російському письменнику поетеса присвятила есе «Загибель Пушкіна».

Проте у творчості Анни був важкий період, коли вона практично не видавала нових творів. Адже через жорстку цензурну правку поетеса не друкувала власні вірші. Крім цього, за часів другої світової війни, Анна Ахматова отримала критику з боку лідерів тоталітарного радянського режиму. Через це її позбавили можливості друкуватися, тим самим жінка залишилась без будь-яких доходів.

Проте такі події не зупиняли її творчу діяльність. Ахматова активно перекладала поезії з китайської, індійської мов. І з часом світ нарешті побачив працю, на яку поетеса потратила майже 22 роки життя - «Поема без героя».

Анна Ахматова була номінована на Нобелівську премію з літератури у 1962 році. А через два роки отримала італійську премію «Етна-Таорміна» та диплом почесного доктора Оксфордського університету. Саме під час вручення диплому Оксфордський університет уперше в історії порушив традицію, адже не Анна Ахматова спускалась по сходах, а сам ректор ішов до поетеси.

3

Останнім публічним виступом геніальної письменниці був вечір у Великому театрі в Москві, присвячений творчості Данте.

1965 року Анна Ахматова померла та була похована на Комаровському цвинтарі біля Ленінграду.