22-го січня 1917-го в нашому місті відбулося набуття чинності обов’язкової постанови, яка поширювалася на те, щоб реквізувати теплі ковдри і передавати їх постраждалим солдатам.
Докладніше про це у нашому матеріалі на сайті iodessit.com, з посиланням на odessa-life.od.ua та starosti.ru.
Напружений період
Цей період ознаменувався тим, що повним ходом йшла Перша світова війна і початком революційної доби. Атмосфера в Одесі була дуже напруженою.
Фронтові умови буквально щодня “постачали” поранених. Навіть в одеських газетах зазначалося, що кожне підходяще міське приміщення було виділено для лазаретів.
Співчутливі одесити
Практично з першого дня, коли ухвала набула чинності, стало ясно, що в одеситів викликав співчуття подібний заклик міськадміністрації.
Вже рано-вранці поряд з приміщеннями, які були місцями засідань реквізиційних комісій, були натовпи городян, які прийшли з ковдрами, щоб передати їх пораненим фронтовикам.
Крім одеситів, постільні речі пропонувалися і міськими готелями. Проводили точний перепис готельних ковдр, і на ранок вони були розподілені по шпиталях.
Облік постільної білизни проводився дуже точно, а кожен бажаючий мав можливість за свою ковдру отримати певну суму грошей. Але майже всі городяни від коштів відмовилися. Усім видавалися квитанціі, де вказувалося, що білизну віддавали у безоплатному порядку.
Однак, як писалося в міській пресі, стан ковдр був не найкращим.Представниками одеської влади було дано оголошення в “Новому часі”, де особливу увагу було приділено безкорисливості одеситів та готовності допомогти.
Так, там зазначалося, що в ході проведення реквізиції білизни у городян, щоб передати їх пораненим і хворим воїнам, багато одеситів, ділячись ковдрами, відмовилися від отримання винагороди.
Цікаво, що реквізиційні заходи для нашого міста були не першими, – 1915-го задля задоволення фронтових потреб розпочали конфіскацію автомобілів та коней.
Фото: starosti.ru, odess
