Коли ми говоримо про дослідників, вчених, часто уявляємо собі фахівців у халатах чи захисних окулярах. Хтось із них дивиться у зоряне небо чи спостерігає за виплавленням сталі. Однак слід зауважити, що існують дослідження у гуманітарній сфері, зокрема в освіті. Більше на iodessit.com.
До людей, які причетні до такої діяльності, треба віднести одеського педагога, організатора шкільної освіти в Одесі та області Леоніда Івановича Фурсенка.
Цей фахівець пройшов шлях від шкільного вчителя до начальника відділу освіти величезної Одеської області. Щоби відчути рівень відповідальності, що лежала на Леоніді Фурсенко, наведемо деякі показники. Тільки в Одесі понад сотня шкіл, десятки дитячих садків та ясел. Додамо сюди школи районних центрів та звичайні сільські. На плечах Леоніда Івановича була турбота про вчителів, вихователів, лаборантів та технічних працівників. З усім цим він завжди справлявся з успіхом.
Постійна турбота про розвиток освіти
1959 року Леонід Фурсенко, який приїхав із Врадіївського району, закінчив в Одесі місцевий педагогічний інститут. У ті роки випускники вишів проходили протягом трьох років службу у Збройних силах. Ця ж доля торкнулася Фурсенка.
Відслуживши в армії, він вирушив за розподілом до Іванівки, де працював учителем математики та фізики. Потім була школа № 3 Березівки – дуже відомий навчальний заклад в області. Саме в цьому навчальному закладі розпочалося, як кажуть, кар’єрне зростання майбутнього важливого керівника освіти нашого регіону.
Перебуваючи на різних посадах, Леонід Іванович завжди приділяв особливу увагу розвитку системи шкільної освіти. У полі його зору завжди знаходилось покращення якісного складу учительського корпусу нашого краю. З цією метою створювалися умови для спілкування освітян Одещини із колегами з інших регіонів України та зарубіжжя. Сам Леонід Іванович брав безпосередню участь в організації обласних та всеукраїнських конференцій педагогічних працівників.
Обмін досвідом, важлива стратегія мудрого керівника
У 1992 році він організував роботу Міжнародної конференції з проблеми “Нові підходи у навчанні та вихованні учнів: пошуки, проблеми, завдання”. У роботі форуму взяли участь не лише педпрацівники Одеської області, інших регіонів, а й близько чотирьох десятків колег з 11 країн світу.
В 1994 році Одеса стала одним із міст, де відбулася безпрецедентна подія – конференція вчителів України та Канади. В організації одеського сегмента засідань та зустрічей брав участь особисто Леонід Іванович. 47 педагогів канадських провінцій Саскачеван, Манітоба та Альберта змогли повною мірою ознайомитись зі шкільним господарством нашого регіону, у якому відбулися значні структурні зміни.
Зусиллями Л.І. Фурсенко 1993 року своє друге життя отримало періодичне видання “Наша школа”. Такий науково-методичний журнал випускався з 1923 до 1925 року відділом народної освіти Одеської губернії. У сучасній версії журналу Леонід Іванович був першим його головним редактором. На сторінках “Нашої школи” педагоги мають можливість обмінюватися новими педагогічними
технологіями, досвідом роботи з проблем викладання навчальних предметів,
виховання, розвиток освіти. У 1999 році журнал було включено до списку наукових фахових видань, у яких можуть публікуватись результати профільних дисертаційних робіт.
З ініціативи керівника обласного відділу освіти у 1994 році було відкрито санаторій-профілакторій на 100 місць для вчителів, які приїжджають до нашого міста для підвищення кваліфікації до Одеського інституту удосконалення.
Говорячи про свого колегу, відомий грузинський вчений Шалва Амонашвілі, назвав його своїм другом та однодумцем, людиною з усмішкою на обличчі, добрим, спокійним, розважливим професіоналом.
Ці слова абсолютно справедливо характеризують Леоніда Івановича Фурсенка: людину, порядного та мудрого керівника, Вчителя.
