Авангардизм походить від французького слова «авангард», яке перекладається як «той, що йде вперед». Це загальна назва для художніх течій, котрі виникли наприкінці XIX– початку XX сторіччя. Період авангарду – це період переходу від класичного предметного мистецтва до сучасного. Серед основних напрямів авангарду можна виділити: абстракціонізм, дадаїзм, сюрреалізм, конструктивізм тощо. Сьогодні ми поговоримо про український авангард та про мистецьку діяльність видатного одеського художника-абстракціоніста Олега Соколова. Більше на iodessit.com.
Український авангард: головні герої початку минулого сторіччя
В Україні було три хвилі авангарду: у 1910-1930 роки, у 1950-1960 роки під час «відлиги», у 1980-1990 роки під час та після розпаду СРСР. Поєднуючи в собі принципи європейських художніх практик та українського мистецтва, наші художники набували міжнародного визнання. На жаль, російська влада роками присвоювала собі все українське та українські художники не виняток. Мало хто знає, що такі видатні художники першої хвилі, як Казимир Малевич, Василь Кандинський, Володимир Татлін або Олександра Екстер – це художники, які ідентифікували себе українцями або працювали на території України.
Друга хвиля авангарду була цікавим, але досить коротким явищем. 1950-1960-ті на фоні сталінського режиму здавались досить вільними роками для Радянського Союзу. Це період активного освоєння космосу та нових наукових досягнень. Художники також встигли ковтнути свободи і зробити багато цікавого, але з часом Хрущов вирішив, що в питаннях мистецтва він все ж таки сталініст, і тоді боротьба з формалізмом та абстракціонізмом стала ще сильнішою. Незважаючи на це, залишались митці, які не відмовились від свого стилю та продовжили піднімати складні теми. В Одесі того часу найгучніший художній голос був у Олега Соколова.
Олег Соколов – головний одеський художник другої хвилі авангарду
Олег Соколов – одеський художник, який належить до другої хвилі українського авангарду. Він був учнем відомого художника Теофіла Фраєрмана, який викладав в Одеському художньому коледжі. Під час Другої світової війни Соколов служив у Червоній армії, а після повернення поступив до Львівського інституту декоративно-прикладного мистецтва. Вже через рік художник вирішив повернутися до Одеси і з 1955 до 1990 року художник працював в Одеському музеї західного і східного мистецтва.
Олег Соколов був на передовій одеського мистецтва того часу. Його живопис та графіка були пронизані поезією та музикою, при цьому він працював зі складними філософськими темами. В 50-60-ті роки Соколов багато працював з ритмікою геометричних фігур і абстракцією. За свої роботи Соколов піддавався критиці. Його звинувачували в тому, що він відійшов від притаманного для того часу соцреалізму і обрав «бути схожим на інших, ганяючись за хибно зрозумілою новизною та оригінальністю».
У 70-ті роки Соколов почав працювати з аплікацією та колажами. Він вирізав різноманітні зображення з газет, вирізав літери та цифри, щоб створити справжні художні композиції. Іноді в своїх колажах художник використовував і природні матеріали, наприклад, листя дерев. Такі роботи Соколов доповнював власними віршами, створюючи свою власну візуальну мову.
Соколовські середи
Соколов відчиняв двері своєї квартири кожну середу, в ці дні він влаштовував квартирні виставки і кожен бажаючий міг познайомитися з творчістю художника. Так серед одеситів з’явився вираз «соколовські середи». У Соколова не було великої майстерні, він працював вдома, тому всі його роботи були досить маленького розміру. На стіні в його квартирі була велика антисталінська фреска. Соколов був чи не єдиним одеським художником, котрий боровся з радянською владою.
Систестезія Соколова
Також Соколов створював синестетичні твори. Синестезія – це явище, при якому інформація з одних органів чуттів передається в інші. Художник створив ряд картин, на яких спробував зобразити відомі музикальні композиції таких класиків, як Вівальді, Шуберта, Баха, Рахманінова та Скрябіна.
Незважаючи на непросте воєнне минуле та на переслідування зі сторони КДБ, Соколов знаходив мотивацію кожного дня працювати в Одеському музеї західного і східного мистецтва аж до самої смерті, паралельно пишучи картини та виступаючи за справедливість. Олег Соколов помер 17 травня 1990 року. В липні 1990 року його друзі та колеги з музею відкрили велику посмертну виставку. Роботи Соколова зберігаються в фонді Музею сучасного мистецтва Одеси, а пам’ять про художника зберігається в серцях одеситів.