1 Грудня 2022

Зельман Ваксман – винахідник препарату проти туберкульозу

Related

Як з’явилася та розвивалася медицина в Одесі

Історія Одеси зберігає безліч цікавих, захоплюючих і часом героїчних...

Що подивитися в Одесі по приїзду

Всі ми любимо подорожувати, хтось більше, хтось менше, але...

Пам’ятне місце чи праватна власність: історія Лермонтовського санаторію

Одним із найпопулярніших реабілітаційних санаторіїв в Україні завжди був...

Історія епідемій чуми в Одесі: як місцеві жителі побороли хворобу

Одесі не раз доводилося переживати різні епідемії, що не...

Гастрономія Одеси: що їдять і до яких закладів ходять одесити

Кожна країна має свої особливості в приготуванні страв та...

Share

Антибіотики – назви лікарських препаратів, які супроводжують будь-яку людину все життя. Грип, ангіна, укуси диких тварин: їхнє лікування не обходиться без протибактеріальних засобів. Більше на iodessit.com.

У всесвітньо визнаній енциклопедії Britannica словом “антибіотик” визначається речовина, що породжується живими істотами (в основному мікроорганізмами) і має протимікробну дію.

Застосовуючи знайомі препарати, ми часом не знаємо, що їхня загальна назва була придумана вченим Зельманом Ваксманом – викладачем одного з університетів США.

Термін “антибіотик” американський вчений ввів для позначення речовин, що виробляються мікроорганізмами, які здатні перешкодити розвитку інших мікроорганізмів або навіть сприяти їх загибелі. Таких висновків вчені прийшли задовго до Ваксмана, але виділити антибіотик і дати йому відповідну назву зуміли тільки через сторіччя.

Перший антибіотик пеніцилін був виділений із пліснявого гриба Penicillium, за що й отримав свою назву. Сталося це випадково. Британський бактеріолог Олександр Флемінг, вивчаючи стрептокок, посіяв його на чашку Петрі й забув про це. Замість колоній стрептокока, що розрослися, виросла пліснява, яка знищила сотні стрептококових сімейств.

Шлях вченого з Одеси до провідних лабораторій світу

Авраам Ваксман народився 1888 року. Початкову освіту він здобув в одеському Хедері (єврейська школа), а потім у П’ятій чоловічій гімназії. Здобувши атестат про повну середню освіту, він поїхав до США, де його взяли на навчання Рутгерс-коледж з наданням стипендії.

У 1916 році Ваксман, вже громадянин США, стає науковим співробітником Каліфорнійського університету, де у 1918 році набуває звання доктором наук з біохімії.

У 1920-30 роки він працював викладачем ґрунтової мікробіології, в 1925 став доцентом, а в 1930 – професором.

Коли у 1940 році було організовано кафедру мікробіології Рутгерсе, він став професором мікробіології та завідувачем кафедри. 1949 року його призначили директором Інституту мікробіології, де вчений пропрацював до виходу на пенсію. Крім роботи в Рутгерсі, з 1931 по 1942 роки Ваксман працював у галузі морської бактеріології.

Займаючись науковими дослідженнями, професор Ваксман, зі своїми співробітниками виділив багато антибіотиків, які до нього були невідомі. До таких відносяться актиноміцин, клавацин і, звичайно ж, стрептоміцин. Останній, як і неоміцин, знайшов широке застосування під час лікування численних інфекційних захворювань людини, зокрема туберкульозу.

Унікальна людина в історії міста

З кожним роком історія Одеси збагачується іменами людей, які стали не лише визначними особами у сфері своєї діяльності. Є люди, які мають абсолютний показник. Наприклад, легкоатлет одесит Микола Авілов став єдиним радянським одеситом, що виборов олімпійське “золото” у десятиборстві. Одеська вчителька Л.А. Парова була викладачем двох космонавтів, які навчалися в Одеській спецшколі ВПС.

Зельман Ваксман – особистість також унікальна, хоча свої відкриття зробив далеко за межами рідного міста. Втім, не він у цьому винен.

У 1950 році він став командором французького ордена Почесного легіону (минаючи ранги “кавалер” та “офіцер”). Сам собою факт говорить про те, що великого вченого цінували в різних країнах. Однак абсолютну унікальність йому надає те, що два роки згодом він став лауреатом Нобелівської премії. В історії Одеси не було прецеденту того, щоб людина, яка пов’язана з містом, була вшанована двох високих відзнак Франції та світу відповідно.

.,.,.,.