Стосовно одеської мови, то нині існує дві думки із цього приводу. Вони відрізняються одна від одної, досить кардинально. Перша теорія говорить про те, що ніякою одеської мови не існує, що це один із найбільш стійких міфів про Одесу і його мешканців, які, начебто говорять не російською, не українською, а якоюсь своєю, одеською мовою. Автори цієї теорії вважають, що є російська мова, яка наповнена так званими одеськими слівцями. Друга теорія стверджує, що насправді в Одесі розмовляють, застосовуючи своєрідний та всім відомий одеський говір, який з’явився в першій третині XIX століття. Але й ті й інші погоджуються в одному — на одеську мову дуже вплинули багато мов світу, починаючи з французької, грецької, італійської та української тощо. Більш детально про це читайте на iodessit.com.
«Одеська мова» — стійкий міф
Для того, щоб зрозуміти, що таке одеська мова, слід узяти російську наповнити її унікальними слівцями, властивими лише одеситам, які, своєю чергою, взяті з різних мов світу, наприклад, грецької, французької, італійської, української тощо і ви отримаєте одеську мову. Так стверджують ті, хто вважає, що ніякої особливої одеської мови не існує.
А якщо утворити з тих слівець смислові обороти, та ще й такі, щоби приїжджим було зовсім нічого не зрозуміло, то досягається такий ефект, який дозволяє розуміти це вербальне нагромадження лише корінним одеситам і так впізнавати один одного в будь-якій часині світу.
Для тих, хто хоче вивчити ці словечка та вирази, щоби бути схожим на справжнього одесита в другому, третьому й так далі поколінні, є неприємна новина. Річ у тім, що, як виявляється, вивчити ці слова може й можна, але вимовляти їх потрібно зі спеціальною, лише одеситам притаманною інтонацією. А це справа геть не проста. А якщо пригадати, що е потрібна та сама неповторна інтонаційна тональність і міміка, то справи в тих, хто захоче це освоїти та відтворити геть нікудишні.
Однак, як усі знають, корінні одесити вони дуже ввічливі та виховані люди, тому вони завжди послухають охочого вивчити одеську говірку, оцінять його бажання та старанність вивчитись говорити «по-одеськи». А потім, можливо, подумають собі: «Ось шлемазл…», але при цьому дуже ввічливо посміхнуться.
Усі добре знають, що Одеса багатолюдний порт, який був орієнтований на морську торгівлю. Відтак тут збирались торгівці та мандрівники не лише з різних країн, ці люди мали різний майновий стан, були з різноманітних соціальних груп. Усе це не могло вплинути на мову спілкування між цими людьми, кожен із цих прошарків зробив свій внесок у мовотворення городян.
До того ж, як відомо, Одеса завжди вважалася багатонаціональним містом. Найкраще підтвердження цього факту, те, що нині в місті проживає більше сотні самих різних національностей, а це ще, як мінімум близько сотні діалектів. Але не можна говорити, що мова в Одесі стала, звичайно вона змінюється. У наш час деякі мовні конструкції набувають статусу архаїчних, застарілих, відмираючи й забуваючись. Та то не біда, адже з’являються нові словечка та новий сленг. Оле Одеса, не була б Одесою, якби всі найколоритніші вирази не залишалися в ходу, не мали популярність.
«Нє пєрєстаньтє сказать»
Щоб зрозуміти, як говорять, справжні одесити декілька прикладів суто одеських словечок:
- А ШО ТАКОЄ? — окрім того, що цей вислів застосовують у будь-якій суперечці, він ще може допомогти її виграти. Але тут головне, обрати правильну інтонацію;
- БАБЄЦ — це класика, так ніжно називають жінку середніх років;
- БАЛАБОЛ — це мова про вкрай небезпечну особу, адже балабол — свій хлоп, що, як, здається, має душу нарозхрист, завжди готовий прийти на допомогу в скрутну хвилину, він сама душка, чарівність, що має посмішку у весь рот. Але головне, що має спрацювати, це його солодкі промови, які він пропонує оточуючим його людям слухати, не переслухати. Але коли всі, до кого він говорить і посміхається йому вже беззаперечно вірять, він просто й невимушено їх обкрадає;
- БІНДЮЖНІК — це професійний сленг, так називали тих, хто займався вантажоперевезеннями на парокінному возі. Нині цим словом називають неосвічену, грубу людину;
- ВАС ТУТ НЄ СТОЯЛО — так в Одесі вас попередять про можливий конфлікт, якщо ви стоїте в черзі, або хитруєте в ній;
- ВОЗЬМІ ГЛАЗА В РУКІ — коли чуєте цю фразу, головне, не сприйняти її буквально, тому, що насправді це значить — будь уважнішим;
- ДВЄ БОЛЬШИЄ РАЗНІЦИ — це класичний вислів, дуже відомий і до нині популярний вислів, який зазвичай застосовують із поясненням: «как говорят в Одесі», а означає він, що мова йде про різні не речі;
- ДЄЛАТЬ ВЄСЄЛО — якщо вам кажуть таке в Одесі, то вам натякають на неприємності;
- КИНУТЬ БРОВІ НА ЛОБ — це не про татуаж, це про здивування;
- ПЄРЄСТАНЬТЄ СКАЗАТЬ — не городіть дурниць, тут головне, не забувати застосовувати потрібні інтонації;
- Я ДІКО ІЗВІНЯЮСЬ — з правильними інтонаціями можна переконати будь-кого, у ваших щирих вибаченнях.
Зрозуміло, що таких висловів набагато більше, це лише деякі з них.
Одеська говірка
Що стосується іншої теорії, про те, що в Одесі ніколи не говорили російською, а завжди використовували одеську мову, то її прибічники стверджують, що Одеса ніколи у своїй історії не була російським містом, як багато років про це говорили росіяни. Мало того, російськомовність Одеси штучна. Вона була зросійщена, так само як і інші регіони України. Тобто у зв’язку з великою кількістю переселенців із Росії їхня мова була нав’язана місцевим мешканцям.
Крім того, багато географічних назв в Одесі, на її околицях і передмістях походять від козацьких слів. До прикладу — Пересип, Бугаївка, Чубаївка, Куяльницькі хутори, Усатове, Нерубайське, Водяна балка, Крива балка, Бурлача балка, важко запідозрити ці назви в тому, що вони походять від російських слів.
А все це назви українських історичних районів Одеси та її передмість. Які існували за дуже довго до того, як тут з’явилася Катерина ІІ. Саме за цієї цариці почалося зросійщення міста та планомірне заселення його переселенцями з далеких російських губерній.
Протягом XIX століття в Одесі почав зростати вплив їдишу. Це стало можливим через збільшення єврейського населення Одеси. Відомо, що велика кількість суто одеських слів походять від українських. Натомість російська мова почала впливати на одеський говір лише у XX столітті.
Одеса українське місто
Нижче приклади виразів одеської говірки, які походять від українських слів:
- ГИЛИТИ — була в Одесі така старовинна гра — гилки. Гра до слова українська, звідси і слово. А по одеські воно означає, що хтось на щось дуже завищив ціну;
- БЕБЕХИ — це слово є звуконаслідуванням українського «бебех», звуку який утворюється після падіння чи удару. В одеській говірці воно означає — речі;
- ГАМУЗ — це власне, українське слово, яке означає купу дрібних, часто непотрібних речей. В одеській говірці воно означає — гуртом;
- ЗАДРИПАНИЙ — це українське слово, яке походить від «задрипати», тобто забруднити одяг». В одеській говірці — нещасний, бідний;
- ЛЯЛЕЧКА — це українське слово в одеській говірці означає дуже гарна одеська жінка.
Резюмуючи, можна сказати, що одеський говір дуже яскраво відображав суто одеську сутність, адже Одеса — портове місто, відкрите світові, з мешканцями різних національностей, які вплинули на її таку оригінальну говірку.