Перша допомога при кровотечі, опіках, переломах: Що потрібно знати кожному

В екстрених ситуаціях кожна секунда має значення. Нещасні випадки, травми та раптові проблеми зі здоров’ям можуть статися будь-де і будь-коли. Знання основ першої допомоги – це не просто корисна навичка, це життєва необхідність, яка може врятувати життя або запобігти серйозним ускладненням до прибуття професійної медичної допомоги. Кровотечі, опіки та переломи належать до найпоширеніших травм, що вимагають негайного втручання. Від ваших правильних та своєчасних дій може залежати здоров’я, а іноді й життя постраждалого. Чи готові ви допомогти собі або близьким у критичний момент?

Ця стаття покликана надати базові, але критично важливі знання з надання першої допомоги при кровотечах, опіках та переломах. Ми детально розглянемо основні типи травм, алгоритми дій та поширені помилки, яких слід уникати. Пам’ятайте, що ця інформація є освітньою і не замінює професійного медичного навчання чи консультації лікаря, але вона може стати вашим надійним орієнтиром у складній ситуації. Детальніше про це та інші важливі аспекти здоров’я та безпеки читайте далі на iodessit.com.

Невідкладна допомога при кровотечах: Як зупинити втрату крові

Кровотеча – це витікання крові з кровоносних судин внаслідок їх пошкодження. Вона може бути зовнішньою (кров витікає назовні) або внутрішньою (кров накопичується в порожнинах тіла). Залежно від типу пошкодженої судини, розрізняють капілярну, венозну та артеріальну кровотечі. Кожен тип вимагає дещо відмінного підходу до зупинки.

Типи зовнішніх кровотеч та їх ознаки

• Капілярна кровотеча: Виникає при пошкодженні найдрібніших судин (капілярів). Кров виділяється повільно, краплями, по всій поверхні рани. Така кровотеча зазвичай незначна і зупиняється самостійно або після накладання простої пов’язки. Приклад: подряпини, неглибокі порізи.
• Венозна кровотеча: Виникає при пошкодженні вен. Кров має темно-червоний колір, витікає рівномірним, безперервним струменем, досить повільно. Цей тип кровотечі може бути значним і потребує накладання тиснучої пов’язки.
• Артеріальна кровотеча: Найнебезпечніший тип, виникає при пошкодженні артерій. Кров яскраво-червона, б’є сильним пульсуючим струменем у ритмі серцевих скорочень. Втрата крові відбувається дуже швидко і становить пряму загрозу життю. Потребує негайних та рішучих дій.

Загальний алгоритм зупинки кровотечі

Незалежно від типу кровотечі, першочергові дії спрямовані на якнайшвидшу її зупинку. Завжди дбайте про власну безпеку – використовуйте медичні рукавички, якщо вони є.

1. Оцініть ситуацію: Переконайтеся, що вам та постраждалому нічого не загрожує. Визначте джерело та інтенсивність кровотечі.
2. Прямий тиск на рану: Це найважливіший і найефективніший метод зупинки більшості кровотеч. Накладіть на рану чисту тканину (стерильну серветку, бинт, хустку або навіть шматок одягу) і сильно притисніть долонею або пальцями. Якщо є можливість, попросіть постраждалого зробити це самостійно. Тримайте тиск безперервно протягом щонайменше 10-15 хвилин. Не знімайте пов’язку, щоб перевірити, чи зупинилася кровотеча, оскільки це може зруйнувати тромб, що почав формуватися. Якщо пов’язка просочується кров’ю, не знімайте її, а накладіть зверху ще один шар тканини/бинту і продовжуйте тиснути.
3. Підняте положення кінцівки: Якщо кровотеча з рани на руці або нозі, і немає підозри на перелом, підніміть уражену кінцівку вище рівня серця. Це допоможе зменшити приплив крові до рани. Цей метод використовується разом із прямим тиском.
4. Тиснуча пов’язка: Якщо прямий тиск протягом 15-20 хвилин не зупинив венозну або помірну артеріальну кровотечу, накладіть тиснучу пов’язку. Покладіть на рану стерильну серветку (або кілька), зверху – валик з бинта чи тканини, і туго забинтуйте. Пов’язка повинна бути достатньо щільною, щоб зупинити кровотечу, але не настільки тугою, щоб перекрити кровообіг повністю (перевірте пульс нижче пов’язки, якщо це можливо, колір шкіри).
5. Тиск на магістральну артерію (при артеріальній кровотечі): Якщо сильна артеріальна кровотеча з кінцівки не зупиняється прямим тиском, можна спробувати притиснути магістральну артерію вище місця поранення до кістки. Точки притискання артерій (сонної, підключичної, плечової, стегнової) потрібно знати заздалегідь (вивчити на курсах першої допомоги). Цей метод вимагає значних фізичних зусиль і використовується як тимчасовий захід до накладання джгута або прибуття допомоги.
6. Накладання джгута (турнікета):ЦЕ КРАЙНІЙ ЗАХІД! Застосовується тільки при масивній артеріальній кровотечі з кінцівки, яка загрожує життю і не зупиняється іншими методами. Неправильне накладання джгута може призвести до некрозу тканин та втрати кінцівки.
   • Джгут (спеціальний турнікет, ремінь, міцна тканина) накладається на 5-7 см вище рани (не на суглоб).
   • Під джгут підкладають м’яку тканину, щоб уникнути пошкодження шкіри.
   • Затягують джгут до повної зупинки кровотечі.
   • ОБОВ’ЯЗКОВО записують точний час накладання джгута (на видному місці – на папірці під джгутом, на лобі постраждалого).
   • Джгут не можна тримати довше 1.5-2 годин влітку і 1 години взимку. Його не можна прикривати одягом чи пов’язкою.
   • Послаблення джгута може проводити тільки медичний працівник.
7. Виклик швидкої допомоги (103): При будь-якій значній кровотечі (артеріальній, рясній венозній), а також якщо кровотеча не зупиняється протягом 15-20 хвилин, негайно викликайте швидку допомогу.

Внутрішня кровотеча

Внутрішня кровотеча є особливо небезпечною, оскільки її важко розпізнати. Ознаки можуть включати: блідість шкіри, холодний липкий піт, слабкість, запаморочення, частий слабкий пульс, спрагу, втрату свідомості, біль у животі чи грудях (залежно від локалізації). При підозрі на внутрішню кровотечу:

• Негайно викличте швидку допомогу (103).
• Забезпечте постраждалому повний спокій у горизонтальному положенні. Якщо немає травми голови, грудей чи живота, можна трохи підняти ноги.
• Не давайте пити чи їсти.
• Прикладіть холод (лід через тканину) до передбачуваного місця кровотечі (наприклад, на живіт).
• Контролюйте свідомість та дихання до прибуття медиків.

Перша допомога при опіках: Як діяти правильно

Опік – це пошкодження тканин організму, викликане дією високої температури (термічні опіки), хімічних речовин (хімічні опіки), електричного струму (електричні опіки) або іонізуючого випромінювання (променеві опіки). Найчастіше зустрічаються термічні опіки.

Ступені опіків та їх ознаки

Тяжкість опіку залежить від його глибини (ступеня) та площі ураження.

• I ступінь: Пошкодження тільки верхнього шару шкіри (епідермісу). Характеризується почервонінням, набряком та болем. Приклад: сонячний опік.
• II ступінь: Пошкодження епідермісу та верхніх шарів дерми. На почервонілій шкірі з’являються пухирі, наповнені прозорою або жовтуватою рідиною. Сильний біль.
• III ступінь: Ураження всіх шарів шкіри (некроз). Може бути IIIА (збережені волосяні фолікули, сальні та потові залози) та IIIБ (повний некроз шкіри). Утворюється струп (сухий або вологий). Больова чутливість може бути знижена або відсутня через пошкодження нервових закінчень.
• IV ступінь: Найважчий ступінь. Пошкодження шкіри, підшкірної клітковини, м’язів, сухожиль і навіть кісток. Обвуглення тканин.

Перша допомога при термічних опіках (окропом, вогнем, парою)

1. Припиніть дію фактора ураження: Погасіть палаючий одяг (накинувши щільну тканину, катаючи по землі; не збивайте полум’я голими руками!), приберіть джерело тепла.
2. Охолодіть обпечену ділянку: Негайно охолоджуйте місце опіку прохолодною (не крижаною!) проточною водою протягом 15-20 хвилин. Це зменшує біль, набряк і глибину ураження. Якщо проточної води немає, можна використати занурення у ємність з прохолодною водою або прохолодні компреси. Важливо: не використовуйте лід, це може спричинити додаткове пошкодження тканин. При великих опіках охолоджуйте обережно, щоб уникнути переохолодження постраждалого.
3. Зніміть одяг та прикраси: Обережно зніміть одяг, каблучки, годинники, браслети з ураженої ділянки, поки не розвинувся набряк. Якщо одяг прилип до рани – не відривайте його, обріжте навколо!
4. Накладіть стерильну пов’язку: Після охолодження прикрийте опікову поверхню чистою сухою стерильною пов’язкою або чистою тканиною. Це захистить рану від інфікування та зменшить біль від контакту з повітрям. Не використовуйте вату!
5. Знеболення: При сильному болю дайте постраждалому безрецептурний знеболювальний засіб (парацетамол, ібупрофен), якщо він при свідомості і немає протипоказань.
6. Не використовуйте народні засоби: Категорично заборонено змащувати опіки олією, жиром, сметаною, яєчним білком, спиртом, йодом, зеленкою, прикладати листя капусти чи алое до глибоких опіків. Це не допомагає, а навпаки, сприяє інфікуванню, ускладнює визначення глибини опіку лікарем і може погіршити стан.
7. Не проколюйте пухирі: Пухирі захищають рану від інфекції. Якщо пухир розірвався сам, обережно промийте рану водою, накладіть стерильну пов’язку.
8. Викличте швидку допомогу (103) або зверніться до лікаря, якщо:
   • Опік II ступеня (з пухирями) розміром більше долоні постраждалого.
   • Будь-який опік III або IV ступеня.
   • Опік у дитини або літньої людини.
   • Опік обличчя, шиї, кистей, стоп, промежини, суглобів.
   • Опік дихальних шляхів (ознаки: опіки навколо рота/носа, охриплий голос, кашель, утруднене дихання).
   • Хімічний або електричний опік.
   • Є ознаки шоку (блідість, холодний піт, частий пульс, сплутаність свідомості).

Пам’ятайте, що використання сумнівних методів лікування, подібних до тих, що іноді пропагуються під виглядом “оздоровлення”, може бути небезпечним. Наприклад, деякі міфи про лікування опіків можуть бути такими ж безпідставними, як і ідеї про те, чи справді потрібне очищення організму за допомогою спеціальних дієт. Завжди дотримуйтесь перевірених медичних рекомендацій.

Перша допомога при хімічних опіках

Хімічні опіки виникають при контакті шкіри або слизових оболонок з агресивними хімічними речовинами (кислотами, лугами, солями важких металів тощо).

• Захистіть себе: Одягніть рукавички, захисні окуляри.
• Приберіть хімічну речовину: Якщо речовина суха (порошок), обережно струсіть її зі шкіри (не розтирайте!). Зніміть забруднений одяг.
• Промийте великою кількістю води: Негайно промивайте уражену ділянку великою кількістю прохолодної проточної води протягом щонайменше 20-30 хвилин. Це допомагає змити хімікат і зменшити його концентрацію. Винятки: не можна промивати водою опіки, спричинені негашеним вапном або деякими сполуками алюмінію (спочатку видалити суху речовину!).
• Нейтралізація (ТІЛЬКИ за рекомендацією медиків або якщо точно відома речовина): У деяких випадках (після тривалого промивання водою!) можна спробувати нейтралізувати залишки хімікату: кислоту – слабким розчином соди (1 чайна ложка на склянку води), луг – слабким розчином оцтової або лимонної кислоти (1 чайна ложка на склянку води). Але без точних знань краще обмежитись тривалим промиванням водою.
• Накладіть суху стерильну пов’язку.
• Викличте швидку допомогу (103), навіть якщо опік здається незначним. Візьміть із собою (якщо можливо) ємність з-під хімічної речовини для ідентифікації.

Перша допомога при електричних опіках

Електричні опіки виникають при проходженні електричного струму через тіло. Вони особливо небезпечні, оскільки можуть викликати глибокі внутрішні пошкодження, порушення роботи серця та дихання.

• Безпека понад усе! Перш ніж наближатися до постраждалого, переконайтеся, що джерело струму вимкнене. Якщо це неможливо, спробуйте відкинути провід сухим непровідним предметом (дерев’яна палиця, гумовий килимок). Не торкайтеся постраждалого голими руками, доки він перебуває під дією струму!
• Викличте швидку допомогу (103). Електротравма завжди потребує медичного огляду.
• Перевірте свідомість та дихання. Якщо постраждалий без свідомості і не дихає, негайно починайте серцево-легеневу реанімацію (якщо ви вмієте її робити).
• Обробіть місця входу та виходу струму: Електричні опіки зазвичай мають вигляд невеликих, але глибоких ран у місцях контакту зі струмом. Накладіть на них сухі стерильні пов’язки. Не охолоджуйте великі ділянки тіла водою, щоб уникнути переохолодження.
• Забезпечте спокій та протишокові заходи (горизонтальне положення, тепло).

Перша допомога при переломах: Іммобілізація та підтримка

Перелом – це повне або часткове порушення цілісності кістки, спричинене травмою або патологічним процесом. Переломи можуть бути закритими (без пошкодження шкіри над місцем перелому) та відкритими (з раною, через яку видно кісткові уламки або яка сполучається з зоною перелому).

Ознаки та симптоми перелому

• Сильний біль: Посилюється при русі або спробі обмацати місце травми.
• Набряк та синець: Розвиваються в ділянці перелому.
• Деформація кінцівки: Зміна форми, довжини, викривлення.
• Патологічна рухливість: Рухливість кістки там, де її не повинно бути.
• Крепітація: Характерний хрускіт кісткових уламків при русі (спеціально перевіряти не можна!).
• Порушення функції: Неможливість або різке обмеження рухів у пошкодженій частині тіла.
• Відкрита рана (при відкритому переломі): Може бути видно кісткові уламки.

Важливо: Навіть якщо ви не впевнені, чи є перелом, але присутні сильний біль, набряк та обмеження рухів, надавайте допомогу так, ніби перелом є.

Загальні принципи першої допомоги при переломах

1. Оцініть ситуацію та безпеку.
2. Викличте швидку допомогу (103).
3. Заспокойте постраждалого.
4. Зупиніть кровотечу (при відкритому переломі): Накладіть стерильну пов’язку на рану. Не намагайтеся вправити кісткові уламки! Прямий тиск застосовуйте обережно, навколо уламків. Якщо є сильна артеріальна кровотеча, дійте за алгоритмом зупинки кровотечі (можливо, знадобиться джгут вище рани).
5. Іммобілізація (знерухомлення): Це головне завдання при наданні першої допомоги при переломах. Мета – запобігти зміщенню кісткових уламків, зменшити біль та попередити подальше пошкодження м’яких тканин, нервів та судин.
   • Не намагайтеся випрямити або вправити деформовану кінцівку! Фіксуйте її в тому положенні, в якому вона знаходиться.
   • Для іммобілізації використовуйте стандартні шини (якщо є в аптечці) або підручні засоби: дошки, палиці, лижі, парасольки, щільно згорнуті журнали чи картон.
   • Шина повинна захоплювати щонайменше два суглоби – один вище та один нижче місця перелому. При переломі плеча або стегна – три суглоби.
   • Перед накладанням шини підкладіть під неї м’яку тканину (одяг, вату, бинт) в місцях кісткових виступів, щоб уникнути тиску.
   • Прибинтуйте шину до кінцівки бинтами, хустками, ременями не надто туго, щоб не порушити кровообіг (перевірте пульс нижче місця фіксації, колір та температуру шкіри). Не фіксуйте безпосередньо над місцем перелому.
   • При переломі руки її можна підвісити на косинковій пов’язці.
   • При переломі ноги, якщо немає шин, можна прибинтувати пошкоджену ногу до здорової.
6. Знеболення: Дайте безрецептурний знеболювальний засіб (якщо постраждалий при свідомості та немає протипоказань).
7. Холод: Прикладіть холод (лід через тканину) до місця травми на 15-20 хвилин. Це допоможе зменшити біль та набряк.
8. Протишокові заходи: При важких переломах (стегна, тазу), множинних переломах можливий розвиток травматичного шоку. Покладіть постраждалого (якщо дозволяє травма), вкрийте, забезпечте спокій.

Особливості допомоги при підозрі на травму хребта

Травма хребта є надзвичайно небезпечною через ризик пошкодження спинного мозку, що може призвести до паралічу. Підозрювати травму хребта слід при падінні з висоти, ДТП, сильному ударі в спину чи шию, пірнанні на мілководді.

ГОЛОВНЕ ПРАВИЛО: НЕ РУХАЙТЕ ПОСТРАЖДАЛОГО!

• Негайно викличте швидку допомогу (103), повідомивши про підозру на травму хребта.
• Зафіксуйте голову та шию постраждалого руками або за допомогою імпровізованого шийного коміра (з рушника, одягу), щоб запобігти будь-яким рухам.
• Залишайте постраждалого в тому положенні, в якому його знайшли (якщо це безпечно). Переміщати можна тільки у випадку прямої загрози життю (пожежа, ризик вибуху), роблячи це вкрай обережно, залучивши кількох людей, утримуючи голову, шию та тулуб на одній лінії.
• Контролюйте свідомість та дихання до прибуття медиків.

Ваша аптечка першої допомоги: Що повинно бути під рукою?

Наявність добре укомплектованої аптечки вдома, в машині та на роботі може значно полегшити надання першої допомоги. Ось базовий перелік засобів, необхідних для допомоги при кровотечах, опіках та переломах:

Висновок: Знання, що рятують життя

Надання першої допомоги – це відповідальний крок, який вимагає спокою, рішучості та правильних знань. Уміння швидко оцінити ситуацію та застосувати базові навички допомоги при кровотечі, опіках чи переломах може не тільки полегшити страждання постраждалого, але й запобігти серйозним ускладненням та врятувати життя до прибуття професійної медичної допомоги.

Пам’ятайте ключові принципи: зупинка кровотечі шляхом прямого тиску, охолодження опіків водою та іммобілізація переломів. Не менш важливо знати, чого не слід робити: не використовуйте неперевірені народні засоби, не намагайтеся самостійно вправляти кістки, не рухайте постраждалих із підозрою на травму хребта без крайньої необхідності.

Ця стаття надає лише базову інформацію. Найкращий спосіб підготуватися до екстрених ситуацій – пройти сертифіковані курси першої допомоги. Практичні навички, отримані під керівництвом досвідчених інструкторів, додадуть вам впевненості та допоможуть діяти ефективно. Травматичний досвід може також вплинути на психологічний стан, зокрема на сон. Якщо ви зіткнулися з такою проблемою, існують практичні поради для боротьби з безсонням без застосування ліків.

Будьте готові, будьте уважні та не бійтеся допомагати. Ваші знання та дії можуть мати вирішальне значення!