26 Вересня 2026

Про “воєнне життя” Одеського художнього музею

Related

Фільм «Тарас Шевченко» (1926): як в Одесі зняли перший та найдорожчий український байопік

«Тарас Шевченко» — перший український байопік, масштабна двосерійна німа...

Одеська консерваторія: як у 1913 році виник перший вищий музичний навчальний заклад України

Одеська консерваторія — перший вищий музичний навчальний заклад на...

Нерухомість на Кіпрі: як обрати локацію, формат обєкта та стратегію купівлі у 2026 році

Редакція iodessit.com регулярно відстежує теми, які цікавлять читачів не...

Автономний смарт-дім: доступні гаджети та сценарії автоматизації для безперебійного інтернету й світла

Енергетична криза та виклики інфраструктури перетворили концепцію автономності з...

Дефіцит вітаміну D біля моря: чому сонце не гарантує норму і як правильно розпізнати перші симптоми

Життя на морському узбережжі часто створює оманливу ілюзію абсолютного...

Share

18-го травня весь світ відзначав Міжнародний день музеїв.

З того моменту, як почалася повномасштабна війна, в Україні почали закривати музеї та ховати експонати, адже ворог скоїв понад триста злочинів по відношенню до об’єктів культурної спадщини.

Одеський художній музей також не став винятком. Установу закрили для відвідувачів, але, незважаючи на це, музейні працівники продовжують працювати над збереженням колекції та допомагають колегам з інших музеїв.

Докладніше про це у нашому матеріалі на iodessi, з посиланням на Суспільне.

За словами в.о. директора Одеського художнього музею Олександри Ковальчук за період воєнного часу колектив музею сильно зменшився. Головною причиною цього є виїзд працівників за кордон.

Жінка розповідає, що до того, як розпочалася війна, склад команди музею був дуже потужним. Так, туди входили вчені, екскурсоводи, проектні менеджери. Перед війною в музеї діяли екскурсійні та наукові відділи. На жаль, сьогодні у команді музею спостерігаються сильні скорочення. Деякі з тих працівників, які поїхали до європейських країн, уже встигли працевлаштуватися.

Але Олександра впевнена, що після війни багато хто з них повернеться.

Про захист експонатів

Певна універсальна формула (як і протокол збереження експозиції) наразі відсутня. Музейним колективом прийматимуться рішення, виходячи із ситуації, часу та інших обставин, через які вони будуть змушені евакуювати експонати.

За словами Олександри Ковальчук, із початком війни експозицію почали знімати.Всіх заходів для того, щоб убезпечити експонати, було вжито. Але фахівців об’єднує думка, що будь-яка універсальна формула збереження відсутня. Кожен музей та колекція вимагають своєї формули, відповідно до якої потрібно приймати рішення про евакуацію.

Про фінансову допомогу

Музейне керівництво співпрацює з багатьма європейськими організаціями.

Зокрема, вони надсилають матеріальну допомогу для збереження експонатів.

Про допомогу миколаївським колегам

Одеський художній музей допоміг здобути гранти двом музейним установам Миколаєва. Йдеться про літературний та мистецький миколаївські музеї.

Вони отримали двадцять тисяч євро на те, щоб придбати необхідне обладнання та пакувальні матеріали.

В.о. директора Одеського художнього музею розповідає, що коли їм стало відомо про те, що в Миколаєві погані справи, ними одразу було прийнято рішення про те, щоб допомогти колегам із здобуттям грантів.

Про “Клуб Маразлі”

Майже на початку війни при музеї створили “Клуб Маразлі”. Його члени ще й досі продовжують підтримувати установу.

За словами Олександри Ковальчук, багато членів клубу є людьми, які надають підтримку нашим захисникам та займаються гуманітарною допомогою.

Жінка дуже чекає, коли війна закінчиться і музеї знову почнуть працювати.

Окрім цього, в.о. директора згаданої установи не перестає вірити в те, що  “Клуб Маразлі” скоро повернеться до звичної роботи, а музей розвиватиметься ще динамічніше.

...