3 Лютого 2023

Село Кубей: його цивілізації та музей

Related

Раціональний список продуктів для непередбачуваних ситуацій

Багатьом доводилось бачити, як під час спалахів епідемії, стихійних...

Анатолій Усов: історія винахідника в Одесі

Анатолія Васильовича Усова в Одесі знають, як винахідника та...

Орзих – відомий вчений, який народився в Одесі

Одеса є містом, де з'явилася величезна кількість талановитих людей....

Одеські тренери збірної України з футболу

В епоху існування доцентрових сил, коли все найкраще мало...

Одеська велосотка: марафон на честь перемоги над фашизмом

Одесу навряд чи можна уявити на провідних позиціях у...

Share

У долині річки Карасулак, за 18 кілометрів на північ від міста Болград, розташувалося невелике село Кубей – центр однойменної громади. Далі на iodessit.

Як і більшість болгарських колоній Буджаку, це поселення та прилеглі до нього родючі землі розташовані таким чином, що існує можливість використовувати рельєф з максимальною користю.

Як сформувалось село

Загальноприйнятим роком заснування села вважається 1809-й, в якому сюди переселились болгари, гагаузи та деякі інші етноси. За даними вчених і деяких сімейних переказів, основний пласт переселенців склали біженці з сіл, які знаходились неподалік Балкан: Дурмушка (сьогодні – Лозове), Косово, Шуменсько, Сливенсько.

У 1822-1827 роках у Кубеї налічувалося вже 179 сімей, а загальна чисельність мешканців складала 1025 осіб. Подальший приріст населення відбувався з допомогою природного приросту. На початок 1900-х років у селі було 769 дворів, у яких мешкало 4817 мешканців.

Спочатку вихідці із зазначених населених пунктів селилися разом, утворюючи окремі квартали (махали). Однак згодом ця ситуація змінилася. Пізніше до них приєдналися емігранти з інших регіонів. Припускають, що частина переселенців прибула сюди навіть із болгарської столиці Софії та її околиць.

Кубею було характерно кілька хвиль заселення, яке тривало до 30-х років минулого століття. Найбільш “родючими” на переселенців виявилися роки 1806-1812 (період початку масового освоєння земель нинішнього одеського регіону болгарами, гагаузами, греками) та 1829-1830-ті.

Сліди минулих цивілізацій

Було б неправильним вважати, що предки сьогоднішніх кубейців були первістками освоєння цієї території. Згідно з дослідженнями археологів, ця територія була обжита з давніх часів. Тут були виявлені залишки кількох періодів розвитку людини, її інструментів та способу життя. Найраніші сліди життя людей належать до періоду пізньої бронзи (кінець 2-го тисячоліття до н.е.). Доведено, що на околицях Кубея жили давні слов’яни та скіфи. Південні околиці Кубея зберігають пам’ять про їхнє заселення представниками балкано-дунайської культури.

Кубейський музей “Стара хата”

Про ці та численні інші історичні події, факти історії Кубея та його громади дізнаються в наші дні відвідувачі музею “Стара хата”, котрий кілька днів тому відзначив своє чотириріччя. Його двері вперше відчинились 18 серпня 2018 року, того ж дня, коли вперше відбувся фестиваль “Кубейський мегдан”. Про це пише bessarabia.ua.

Організатором та ідейним натхненником музею стала Ганна Старжевська. Вона ж очолила цю установу.

За задумами цієї креативної мешканки Кубею, музей “Стара хата” приваблює відвідувачів своєю атмосферою “живої старовини”, тобто коли відтворені деталі домашнього побуту селян створюють ефект присутності людей тут і зараз. А їхня відсутність у момент, коли гість вивчає експонати, можна уявити так, ніби господарі залишили своє вогнище на деякий час.

Ідея про музей відвідала Ганну, коли вона прогулювалася рідним селом. Створивши музей, вона зробила велику та корисну справу для села, про що давно мріяла.

За чотири роки, які існує музей, було налагоджено співпрацю з деякими міжнародними організаціями. А в планах – розвиток краєзнавчих пошуків, які мають охопити не лише Кубей, а й довколишні території, зокрема Молдову та Гагаузію.

.,.,.,.