1 Липня 2022

Серафима Суок – прототип ляльки з “Трьох товстунів”

Related

Почалася війна, про коронавірус забули

До війни, у багатьох із нас була чи не...

Великий теніс: які корти є і де пограти в Одесі?

З приходом літа футбольні, баскетбольні та хокейні ліги відправляються...

Гордість Одеси: про спортсменів, яким вдалося прославити наше місто

Одеса, як відомо, - це столиця гумору, проте спортивне...

Харизматичні та талановиті: найкращі одеські співаки

Одеса споконвіку вважалася неймовірно талановитим містом, жителі якого є...

Share

Знаменитий та багатьма улюблений письменник, Юрій Олеша, найбільш відомий своєю казкою “Три Товстуни”. За офіційною версією, у головній героїні, ляльці Суок – читач має побачити дружину письменника, Ольгу Суок. Однак ні для кого не було секретом, що повість присвячена її молодшій сестрі – Серафимі. Більше деталей на iodessit.com.

Дівчата з інтелігентної родини

Сестри Суок – три одеситки, дочки вчителя музики, Густава Суока, що емігрував до міста з Австрії. Діти від народження потрапили до інтелігентних верств одеського суспільства – їхні батьки підтримували дружбу з відомими творчими людьми: музикантами, письменниками та митцями. Підростаючі дівчата швидко стали центром уваги на творчих вечорах, що постійно проводились у їхньому домі.

Старша донька, Лідія, була найрозважливішою і найсерйознішою. Середня – Ольга, гарна і дуже скромна. А молодша, Серафима – смішна та приваблива; її не можна було назвати безумовно красивою, проте саме вона підкорила серця майже всіх юнаків. Серафима Суок – легка, весела, емоційна та жвава. Були в ній безумовні принади та чарівність, які підкорили юного Олешу. Юрій закохався у шістнадцятирічну Суок, а вона втратила голову від юного поетичного обдарування.

Зірка “Зеленої лампи”

Ще гімназистом, Олеша писав зовсім непогані вірші. Коли молодий чоловік вступив до Одеського університету, на юридичний факультет – він опинився у цілій компанії молодих обдарувань. Студенти створили поетичне товариство “Зелена лампа”. Хлопці проводили творчі вечори, ставили студентські п’єси та завжди були в оточенні романтично налаштованих гімназисток.

Юрій серед дівчат мав приголомшливий успіх. Не маючи яскравої зовнішності, він кружляв голови своїми піднесеними, хитромудрими віршами. Красуні вилися навколо нього, обсипали важкими поглядами та кокетливими посмішками. Хлопець крутив з ними легкі романи, а друзі спостерігали з неприхованою заздрістю.

Коли до Одеси прийшла революція, “Зелена лампа” закрилася, а члени її перейшли до “Колективу поетів”. Юрій Олеша, як і раніше, був найяскравішим читцем на творчих вечорах, які почали відвідувати сестри Суок.

Доросле життя юних закоханих

У ті часи, революційно налаштовані молоді люди, здавалися самим собі першопрохідцями нового, необтяженого старими пережитками та традиціями, життя. Юрій і Серафима, що полюбили один одного з першого погляду, стали громадянським подружжям. Дівчинці ледве виповнилося шістнадцять, молодик же справив двадцятиліття, однак був студентом і не міг забезпечити ситого життя юній Суок.

Друг Юрія Олеші, Валентин Катаєв, згадуючи про цей роман, дивувався ніжності та легкості приголомшливого кохання між молодими людьми. Їх не лякала бідність, часом – голод; головне, що вони були одне в одного.

Практично одразу після початку стосунків молоді люди переїхали жити до Харкова. Часи тоді були голодні, тому Олеша, вже цілком відомий письменник, змушений був ходити босоніж з метою економії і заробляти на шматок хліба, складаючи римовані тости до чужих гулянь. Симу, яку в компанії друзів звали Дружочком, такий стан речей не особливо влаштовував і з часом вона почала шукати більш ситого життя. Вперше красуня пішла жити до бухгалтера на прізвисько “Мак”, який мав необмежений доступ до товарів. Олешу Серафима поставила перед фактом: “Вибач, але я тут заміж за Мака вийшла”.

Легковірну панночку друга повернув Катаєв – прийшов до Мака і забрав Дружочка. Сіма зібрала свої нові речі, їжу та пішла, сказавши, що все це було помилкою.

Остаточний розрив

Але минуло кілька місяців і вітряний Дружочок пішла до нової пасії – революціонера та поета Володимира Нарбута. Пара поїхала жити до Москви, а згодом теж розійшлась. Виною тому став Олеша, бідний одеський поет, який приїхав до Москви за своїм Дружочком, а також важка вдача Нарбута.

Щастя тривало недовго, одного вечора до вікон закоханої пари прийшов Нарбут і через Катаєва просив передати Олеші та Суок, що покінчить із життям, якщо дівчина не повернеться до нього. Хоч як любив Юрій Карлович Симу, загрозам покинутого поета він повірив і відмовився вже назавжди від свого мінливого щастя.

Минув ще рік і Олеша одружився із середньою із сестер – Олею. Це їй він присвятив твір “Три товстуни”. Багато хто, однак у Суок бачили саме Сіму. Казкова лялька була у двох подобами – добра, хоробра на арені цирку і бездушна холодна у втіленні ляльки.

Всіма улюблена Серафима

Серафима Суок була дивовижною жінкою: на неї ніхто не ображався,  а ні віддані друзі, а ні кинуті чоловіки – її розуміли і завжди вибачали. Дружиною Нарбута вона була до 1936 року, коли його заарештували. Подальшою долею чоловіка Суок не цікавилася, а потім знову вийшла заміж.

Новим обранцем Дружочка став Микола Харджієв, письменник, завдяки шлюбу з яким Сіма змогла залишити країну у 1941 році.

В 1956 Суок уклала новий шлюб – з класиком Віктором Шкловським, який заради своєї смішної стенографістки пішов з сім’ї.

Юрій Олеша, здобувши визнання читачів ще в молодості, з віком зовсім перестав писати. Своє ставлення до Дружочка він проніс через все життя.  Періодично з’являвся в будинку Шкловських, про щось розмовляв із Серафимою та йшов, проведений заплаканою жінкою та з великою купюрою грошей у руці.

Літератор ніколи не сказав поганого слова про Суок, свою любов до неї він назвав найкращим, що було в його житті і ніколи не змінював своєї думки про неї.