Під час війни оперні прем’єри відкладаються. Проте в Одеському Оперному відновлюються роботи над постановкою “Катерина” за знаменитим твором Шевченка. Далі на iodessit.
Процес створення театральних костюмів і декорацій йде повним ходом.
У нашому матеріалі, з посиланням на “Одесская жизнь”, ми розповімо про “виробничі залаштунки” майбутньої постановки.
Створити сучасну оперну виставу вирішила генеральний директор та художній керівник театру, Надія Бабич.
Музика спеціально для Оперного була написана київським композитором Олександром Родіним, що є досить рідкісним явищем у театральній практиці. Адже впровадження сучасної музики вимагає того, щоб у виставі було новаторське рішення.
“Катерину” мали показати ще 26-го березня, проте війною було внесено свої корективи.
Впровадження сучасних образів
Образ російських солдатів, які, за твором генія, були у селі Катерини, зазнає змін. Вони постануть перед глядачем як мародери.
Головний художник Ігор Анісенко не залишає жодного натяку на “романтику”.
Хор буде вдягнений у болотисто-зелений одяг, ніби вони перебували в страшній трясовині.
На думку художника, у наш час подібна постановка є особливо актуальною. З цієї причини, незважаючи на війну, робота з її підготовки продовжується. І проведення прем’єри, попри відомі обставини, має обов’язково відбутися.
Композитором було прийнято рішення про розширення сюжету за допомогою включення до партитури теми життєвого круговороту, що дозволяє підкреслити його таким прийомом, як обрядові свята. За словами художника-постановника, сценографічним рішенням постановки став образ поворотного кола та жорнів, що несе в собі сенс того, що людина приходить і йде, проте існування вічного та непорушного незмінне. Це і є основною ідеєю постановки. До певного часового періоду вона не прив’язана. Але, водночас, її основою є справжні архаїчні народні обряди.
Образне вираження
Образ життєвого круговороту виражений у вигляді зміни пір року, які відзначаються поруч народних свят. Ще одним сценічним чином постановки є вертеп. Тільки мова не про ляльковий вертеп, а про дерев’яний старий млин, де вистави розігруються артистами – лірником, чортом, відьмою, шинкаркою та циганом. Таким чином, передається сенс того, що світ є спільним вертепом, у якому є чимало жорстокості.
Загалом, постановка буде досить динамічною. І внаслідок того, що важлива роль у виставі відведена хору, для того щоб він комфортно пересувався по сцені, проводиться створення дерев’яного мосту на колесах, який зможе одночасно розмістити сорок акторів.
Українську культуру висловлять авангардизмом. Сцена буде прикрашена тканими полотнами, що допоможе у створенні різних смислових ілюзій. А ліричним сценам, за задумом художників, властиве використання прозорого ніжного тюлю.
Цех займається виготовленням вітромашин, за допомогою якої можна буде імітувати звук вітру. За словами художників, сучасному композитору необхідні такі звукові ефекти, які співзвучні з природою.
Без бутафорії нікуди
Режисер побажав створення спеціальної ігрової бутафорії у вигляді штофів з горілкою, важких гарбузів та величезних м’ясних туш.
За словами Ольги Ковальчук, яка очолює бутафорський цех, для створення кожного виробу вручну виготовляються деталі, які після цього збираються та розписуються. Так що процедура дуже кропітка і тривала.
Костюмне питання
Майстерні активно займаються створенням костюмів.
За словами Сергія Васильєва, який очолює пошивний цех, вони не будуть схожими на фольклорний український костюм, який звичний для нас. Вони будуть стилізованими та узагальненими.
Загалом костюмів буде близько чотирьохсот. Тому те, що співробітники театральної майстерні, всупереч війні, продовжують працювати, значно спрощує процес створення такої кількості костюмів.
Фото: odessa-life.od.ua
