1 Грудня 2022

Історія санаторію Якова Ландесмана для нервовохворих

Related

Як з’явилася та розвивалася медицина в Одесі

Історія Одеси зберігає безліч цікавих, захоплюючих і часом героїчних...

Що подивитися в Одесі по приїзду

Всі ми любимо подорожувати, хтось більше, хтось менше, але...

Пам’ятне місце чи праватна власність: історія Лермонтовського санаторію

Одним із найпопулярніших реабілітаційних санаторіїв в Україні завжди був...

Історія епідемій чуми в Одесі: як місцеві жителі побороли хворобу

Одесі не раз доводилося переживати різні епідемії, що не...

Гастрономія Одеси: що їдять і до яких закладів ходять одесити

Кожна країна має свої особливості в приготуванні страв та...

Share

В Одесі початку двадцятого століття у місті проживало багато людей із прізвищем Ландесман. Насамперед це був Семен Ландесман, архітектурні проєкти стали основою десятків будинків золотого віку Одеси.

Одеситки, які намагалися мати кращий за своїх сусідок, сестер, подруг вигляд приходили за одягом у модний салон Ушера Ландесмана на вулиці Кондратенка, 40. У власника салону були сини Григорій, Абрам, Давид та Яків. Більше на iodessit.com.

У довідниках 1910-х років зазначені адреси та посади кожного. Особливо вражає список посад Якова Ушеровича, практичного лікаря єврейського палестинського комітету. Він був також лікарем 3-го училища Талмуд-Тора, брав участь у роботі товариства допомоги нужденним учням. Але головним заняттям життя лікаря стало лікування людей, які страждають на нервові розлади та захворювання.

Біля особняка на Чорноморській, 21 новий власник

Відомо, що у 1910-х роках Яків Ландесман займався приватною практикою у квартирі на вул. Кондратенко. До нього можна було звернутися до години прийому: з 13:30 до 16:30. Пізніше він вирішив збільшити статус своєї лікувальної справи, відкривши санаторій на схилах до моря. З цією метою він викупив ділянку на вулиці Чорноморській біля Строганова. Разом з ділянкою новий господар отримав у користування телефонний номер 40-07 – річ, яка є рідкістю, але дуже важлива для ведення справ.

Колишнім господарем дільниці № 21 був колезький радник Віктор Строганову, який тут же проживав. Між 1912 і 1913 роками В. Строганов вирішив ділянку продати, а як покупець йому цілком підійшов доктор Ландесман. Сам же Строганов перебрався до дуже скромного житла на вулиці Княжій, 11.

Восени 1912 року У. Р. Ландесман, який мешкав на цій ділянці, подав прохання спорудження двоповерхового флігеля з цокольним поверхом.

Місце для санаторію було обрано дуже вдало, неподалік був розташований найпопулярніший курорт міста “Ланжерон”, а з санаторію відкривався гарний краєвид на море, причому споруда обдувалась усіма вітрами. У санаторії лікувалися внутрішні та нервові хвороби. Процедурні кабінети могли похвалитися різноманітними лікувальними апаратами. Його двері для прийому були відчинені з 9:00 до 24:00.

У рекламних оголошеннях того часу повідомлялося, що на пацієнтів чекає різноманітність життя: ігри на свіжому повітрі, роботи в саду, їзда на човні.

У санаторії працювало гідропатичне відділення, кабінети для лікування електрикою, світлом та радієм. До послуг постояльців були водолікування, масажі, гіпноз і, якщо потрібно, їм пропонували дієтичне харчування

У санаторії також працювала фахівець із жіночих хвороб Тауба Аронівна Шапіро-Ландесман, дружина засновника.

Яків Ушерович Ландеснам оселився в будинку санаторію, а на його квартирі в санаторії збиралося Товариство милосердя учням єврейського училища 2-го розряду Я.У. Ландесман.

Санаторій на сторінках повісті Костянтина Паустовського

У художній літературі не так часто пишуть про лікувально-профілактичні заклади. Зазвичай вони ставали предметом обговорення преси чи спеціалізованих видань. Але це не одеський варіант. У літературі, пісенній творчості знаходять своє відбиття багатьох артефактів, у тому числі й санаторій на тогочасній околиці міста.

“Знайти житло в Одесі було дуже важко, але нам пощастило”.

Так починається один із фрагментів повісті К. Паустовського “Початок невідомого століття”. У своєму творі автор описує Одесу кінця 1910-х років, приділяючи окрему увагу приватному санаторію нервовохворих доктора Ландесмана на “маленькій та пустельній Чорноморській вулиці, що тяглася обривом над морем”. Письменник вказує на бурхливе зростання людей з нервовими хворобами, яке супроводжувалося нездатністю таких осіб сплатити досить дороге лікування. Санаторій було закрито.

“Опалення у санаторії не працювало, кімната в мене була дуже висока, з широкими вікнами, і тому маленька залізна буржуйка, як не намагалася, ніколи не могла нагріти цю кімнату. Дров майже не було. Зрідка я купував акацієві дрова. Продавали їх у фунти. Я міг здолати не більше трьох-чотирьох фунтів – не було грошей”.

Попри такі незручності, Паустовський відчував себе в повній безпеці за високою огорожею та залізними воротами установи Ландесмана.

Місце, де колись був санаторій

В останні роки існування санаторію Ландесман та його дружина працювали в ньому звичайними лікарями. До самого приєднали ділянку під номером “19”. У роки війни майже вся вулиця постраждала від бомбардувань фашистів. Вже після війни після значних зсувів вся непарна сторона вулиці Чорноморської, зокрема територія колишнього санаторію, була знищена.

.,.,.,.