29 Березня 2024

Одеське життя французького Гімну

Related

Британець Джекобс – провідний одеський футболіст початку двадцятого століття

Німці та французи, поляки та прибалти, представники інших етносів...

Поповнити Київстар з будь-якого пристрою зі швидким зарахуванням грошей на рахунок у City24

Поповнити Київстар При необхідності швидко поповнити Київстар, зробити це можна,...

Жіночі кросівки – втілення елегантності та високих технологій

Зануртеся в захопливий світ стилю та комфорту, де кожен...

Які шорти adidas вам потрібні?

Спортивна форма – це неймовірно важлива частина тренувань, яка...

Share

Одесу пов’язує багато із Францією, її історією та людьми, які там народилися чи, навпаки, приїхали туди із нашого міста. У нашого міста тісні дружні стосунки з Греноблем, Страсбургом, Ніццою, Парижем. У нас багато спільного зі своєрідною столицею відпочинку, моря, сонця – Марселем. Наші міста близько шістдесяти років зберігають відносини побратимів. В Одесі є вулиця Марсельська, а в Марселі – вулиця на честь його чорноморської сестри.

Тим часом є ще дуже цікавий аспект, який пов’язує наші міста, про що буде сказано нижче. Більше на iodessit.com.

14 липня 1789 року на вулиці Парижа виступив народ. У королівстві почався великий бунт. Так, що там бунт! У державі Людовіка XVI почалися масові заворушення, що переросли в революцію, результат якого відомий навіть тим, хто навчає історію у тільки школі. Для Одеси важливим результатом стало те, що після революції багато французьких дворян приїхали до нашого міста і працювали на благо зростання його могутності, краси, унікальності. Серед таких людей були герцог Арман Рішельє, граф Олександр Ланжерон, священник, абат Ніколь, багато інших.

Як з’явився французький гімн

Французька революція 1789 дала народження великій кількості тематичних пісень. Вони прославляли народ і, навпаки, містили гнівні тексти, спрямовані проти самодержавства. Фахівці, які вивчають цей період, кажуть, що з 1789 по 1815 роки таких творів, здебільшого народних, складено близько двох тисяч. Багато які з них стали одноденним, деякі збереглися назавжди і час від часу виконуються на перехрестях вулиць у День взяття Бастилії – 14 липня, коли, власне, революція почалася.

Найвідомішим музичним твором, який має цілком певний автор, є “Марсельєза”. Її мелодію знають у всьому світі, оскільки вона – Гімн Французької республіки. У багатьох школах навчають її тексту: “Allons, enfants de la Patrie, le jour de gloire est arrivé!” (Вперед, діти Вітчизни, день слави настав! – переклад В.О.).

Автором урочистої пісні став кадровий військовий Клод Руже де Ліль. Пісня була написана в Страсбурзі під назвою “Військова пісня для Рейнської армії” в ніч на 25 квітня 1792 року. Приводом стала оголошена імператору Австрії війна. У травні того ж року у місцевій друкарні було надруковано текст та ноти. Газета з “рейнською” піснею сягає Марселя, де її одразу розучують марсельські солдати, які прямують на війну. 30 липня цього року пісню чує весь Париж. Марсельський полк виконує її, проходячи маршем головними вулицями.

Вже після смерті автора пісню прийняли як Державний гімн. А назвали її “Марсельєзою” – на честь перших виконавців.

З того часу її виконують багато співаків. Існують навіть студійні записи. Одна з таких належить видатному співаку Федорові Шаляпіну, який часто приїжджав до нашого міста з концертами.

Гімн на честь міністра

“Марсельєза” часто лунала на вулицях Одеси. Наприклад, 14 травня 1917 року її акорди супроводжували візит до Одеси А.Ф. Керенського, військового та морського міністра уряду Росії, яка незадовго до цього стала республікою. На пероні стояли почесна варта, оркестр, представники громадськості. Оркестр грав “Марсельєзу”, яка на той момент була гімном Росії, хоч і зі зміненим текстом.

Поява А.Ф. Керенського на вулицях викликало загальний підйом, вітальні вигуки супроводжувала все та ж урочиста пісня, що рознеслася Пушкінською, Рішельєвською, іншими вулицями.

У міському театрі під час фронтового з’їзду міністр виголосив велику промову, яку учасники вітали овацією, а хор і всі делегати виконали ту саму “Марсельєзу”.

“Марсельєза” в одеському кіно

Кадр із фільму “Повернення броненосця”

Це були роки, повні невизначеності та очікування, що ж буде з країною. Їх змінив період, коли держава, яка змінила Росію Керенського та інших міністрів, почала будувати своє життя: зі своїми традиціями, законами та піснями. Але “Марсельєза” залишається в одеському суспільстві. Її виконують із будь-якого урочистого приводу. Один з них добре показаний у фільмі “Повернення броненосця”.

Під час першотравневої демонстрації з трибуни звучать привітання на адресу трудящих Пересипу та Молдаванки. Учасники свята з Дерибасівською виконують знаменитий танець “Сім-сорок” під акомпанемент оркестру портових вантажників, найкращого у місті.

Поруч із танцюристами стоять артисти, яких спочатку спантеличив цей виступ, оскільки його мета була принизити представників мистецтва. Але зневіра була недовгою. Спочатку музиканти виконали “Оду на радість” Бетховена, а потім і “Марсельєзу”, яку відразу підхопили всі, хто був поруч. Так революційна пісня, що народилася у Франції, стала для жителів Одеси такою, що об’єднує. Треба визнати, що слова актори виконали гімн із досить якісною вимовою.

.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.