«Д’Артаньян та три мушкетери», «Чарівний голос Джельсоміно», «Данило князь Галицький», «Весна на вулиці Зарічній» та ще багато-багато інших кінофільмів подарувала нам Одеська кіностудія імені Олександра Довженка. Це міська перлина аудіовізуального мистецтва, але не кожен знає що наша ненька зробила для світового кіно набагато більше. А точніше її виходець. Саме одесит відкрив світові шлях до кінематографа. Ні, ні жоден з братів Люм’єр не був прописаний на Французькому бульварі. Ім’я цього винахідника Тимченко Йосип і він створив перший апарат для фільмування та показу картин. Більше на iodessit.com.
Хто він такий?
Це Тимченко Йосип Андрійович – український механік-винахідник, який створив кіноапарат за два роки до відомих братів Люм’єр. Звичайний український хлопчик народився 26 квітня 1852 року в селі Окіп Харківської Губернії в родині селянина-кріпака. Ще з малечку Йосип цікавився фізикою та інженерією.
Навчався 7 років в механічних майстернях при Харківському університеті, де зарекомендував себе як талановитого майстра точної науки. У 1873 році Тимченко у компанії друзів вирушив до Одеси і мав на меті звідти дістатися Океанії. Але цьому не судилося статися. Організатори подорожі виявились шахраями. Так Йосип з дружиною залишилися в чужій для себе Одесі без коштів на існування. Перші роки нового життя були складними для подружжя: злидні, брак роботи, голодна смерть тримісячного сина.
Натомість фахівець з кіномистецтва Роман Росляк у своїй рецензії на книгу «Механік-винахідник Йосип Тимченко в документах та згадках» зазначає що є інша теорія. В ній Йосип Андрійович цілеспрямовано влаштувався різноробом в Одесу в Товариство Пароплавства та Торгівлі.
Успіхи в Одесі у механіка почалися з роботи на цьому підприємстві. Там він винайшов свій перший пристрій ー апарат для перевірки парових котлів. Через кілька років Йосип прославив себе й Одесу електричним хронометром власної конструкції, який особисто подарував імператорові Олександру II.
Після цього одеське життя винахідника заграло новими барвами. Він побудував власну майстерню де протягом десятків років вигадував та конструював автоматичні прилади у галузях метеорології, фізики, астрономії та мікрохірургії. Навіть разом з професором Косовським заснували Одеську геофізичну обсерваторію. Так Йосип Андрійович впевнено крокував професійними стежками до одного з головних винаходів свого життя та початку історії кінематографа 一 кінескопу.
Стрибковий кіноравлик
Влітку 1893 року Тимченко разом із відомим фізиком Миколою Любимовим сконструював стрибковий механізм «слимак» як удосконалену версію стробоскопа. Ця розробка стала чорновим варіантом кінетоскопа. У механізмі уривчасто змінювались кадри. До двійки основоположників долучився їх колега Михайло Фрейденберг. Як результат співпраці 一 електронно-променева трубка або кінетоскоп. Вже через пів року, у листопаді в одеському готелі «Франція» (на розі вул. Дерибасівської та Різницького провулка) відбувся показ двох кінофільмів знятих на кінескоп на Одеському іподромі: «Вершник» та «Метальник списа».
Вже до винаходу Люм’єрів кіноапарат українського виробництва демонстрував зображення на IX з’їзді дослідників природи, лікарів та біологів. Зберігся протокол події, де відзначити винахід.
“Секція з зацікавленістю поставилася до дотепного винаходу Тимченка.. і за пропозицією головного на засіданні професора Пільчикова і професора Боргмана, вирішили висловити г-ну Тимченкові… ПОДЯКУ”.
Уявляєте, у Західній Європі лише через рік з’явиться комерційне кіно, а одеський творитель вже крутить кінострічки на власному апараті. Але весь світ знає як основоположників кіновиробництва Л. Люм’єра, С. Складовського, Ж. Демені, бо кінетоскоп Йосипа Тимченка не був запатентований.Документально не завірений, а матеріально існує. Хоча механізм є пращуром усіх кіноапаратів. Він і досі зберігається в Політехнічному музеї у Москві.
Пам’ять про винахідника
Якщо у світовому публічному просторі не чули і не згадували про прабатька кіноапарата, то в Україні 20 століття існувала інша динаміка. Українські науковці активно досліджували спадок винаходів Йосипа Тимченка і присвячували цьому статті, дисертації, напрацювання та книги.
Однією із таких праць є книга Володимира Миславського і Віктора Гергеши «Механік-винахідник Йосип Тимченко в документах та згадках». Це джерело інформації про дослідження Тимченка з документальним та фотографічним засвідченням.В основу книги лягли мемуари, документи й фото Йосипа Андрійовича, його дружини та колег. Науковці аналізували кожен його винахід разом з детальним описом подій тогодення.
У визначних містах життя Тимченка – Харків і Одеса – вшановано пам’ять науковця меморіальними дошками. У 2016 році в Одесі було перейменовано Колгоспну вулицю на Йосипа Тимченка.