1 Грудня 2022

Віктор Пасулько: із Закарпаття до Одеси та збірної країни

Related

Як з’явилася та розвивалася медицина в Одесі

Історія Одеси зберігає безліч цікавих, захоплюючих і часом героїчних...

Що подивитися в Одесі по приїзду

Всі ми любимо подорожувати, хтось більше, хтось менше, але...

Пам’ятне місце чи праватна власність: історія Лермонтовського санаторію

Одним із найпопулярніших реабілітаційних санаторіїв в Україні завжди був...

Історія епідемій чуми в Одесі: як місцеві жителі побороли хворобу

Одесі не раз доводилося переживати різні епідемії, що не...

Гастрономія Одеси: що їдять і до яких закладів ходять одесити

Кожна країна має свої особливості в приготуванні страв та...

Share

2 жовтня 1985 р. у місті Бремен 42 тисячі вболівальників місцевого “Вердера” заповнили “Везер-штадіон”. Настрій у німецьких фанатів був добрим. У першому поєдинку однієї тридцять другого фіналу Кубка УЄФА проти “Чорноморця” їхні улюбленці хоч і програли, але забили гол на чужому полі. Це означало, що у рідних стінах достатньо було влучити одного разу у ворота суперника, залишивши свої “сухими”. Більше на iodessit.com.

Легендарний матч проти “Бремена”

Після 10-тої хвилини матчу все так і почало складатися. Після штрафного удару м’яч рикошетом від одеського захисника влетів у ворота Віктора Гришка – 1:0. Радості німців не було меж. Але настав момент сумніву.

На 25-й хвилині суддя Брайан Р. Макгінлі із Шотландії зафіксував уже взяття воріт господарів. Після низки контратак, які зробили моряки, красень-гол забив у ворота бременців Віктор Пасулько. Спочатку він обдурив захисників, а потім перехитрив воротаря Бурденські – 1:1.

Образником німецької команди, як сказано вище, виявився Віктор Пасулько. Свої перші кроки у професійному футболі він зробив у команах другої ліги, зокрема в ужгородській Говерлі (1978-1979, 1981). Встиг пограти за інші команди. 1982 року його запросили до одеського “Чорноморця”.

Теплого вечора осені 1985 року після удару Пасулька, щоб вийти в наступний етап, минаючи можливий додатковий час і серію пенальті, команді з Бремена треба було забити ще ДВА м’ячі. Чи зможуть?

Поступово ролі на полі змінилися. “Чорноморець” все більше почав атакувати, а не захищатися. Бременцям довелося не штурмувати ворота Гришка, а відкочуватися назад та захищатися. Наші футболісти почали грати рішуче, технічно, з вигадкою. Віктор Пасулько, якого підтримували партнери, не боявся брати гру на себе, інколи порушуючи правила. На 33-й хвилині його було  “вшановано” попередженням.

У жовтневому матчі 1985 року наша команда зрештою програла з рахунком: 2-3. Цей результат проти дуже сильної команди нас влаштував, оскільки за рахунок більшої кількості голів, забитих на полі суперника, моряки вийшли в наступну стадію турніру.

Для Віктора Пасулька ця гра стала особливою. Його гол у ворота “Бремена” виявився двадцятим за всю історію ігор українських команд із клубами Німеччини.

В одній шістнадцятій фіналу “Чорноморець” грав проти найсильнішого клубу Іспанії “Реала” з Мадрида. На початку першого матчу, який проходив на полі гостей, Віктор ледь не відзначився, але схибив у вигідній позиції. Перший матч одесити програли з рахунком 1-2, що давало непоганий шанс у грі вдома. Але на своєму полі вони не змогли вразити ворота суперників, хоча свої залишили також “сухими”.

У чотирьох матчах того турніру Віктор Пасулько відіграв без замін, забивши один гол. Результат виявився дуже пристойним. Надалі наш футболіст брав участь в інших європейських турнірах, хоча у складі іншої команди. За іронією доля, у жовтні 1987 року він відзначився у матчі проти… того ж “Вердера”. Але варто зазначити, що перший досвід гри на полях Західної Європи він набув у “Чорноморці”.

У головній команді країни

У кар’єрі Віктора Пасулька було 8 матчів за збірну СРСР. Один із них запам’ятався особливо. Це була гра у рамках Чемпіонату Європи проти збірної Англії. Наш футболіст вийшов на заміну під завісу першого тайму, а вже на 73-й хвилині забив свій гол, поставивши переможну крапку в матчі – 3:1. Він зіграв у фінальному матчі цього турніру. Наша збірна поступилася голландцям, завоювавши срібло. Багато гравців команди стали заслуженими майстрами спорту. Віктору не вистачило однієї гри, оскільки він провів два матчі із п’яти. Для того, щоб отримати почесне звання, треба було зіграти більшу частину матчів.

Свою кар’єру футболіста Віктор Пасулько закінчив у Німеччині, куди переїхав у 1990 році. Там він грав до 2000 року. Після цього закінчив тренерську школу у Кельні. З 2002 по 2017 роки він тренував різні колективи та навіть збірну Молдови.

.,.,.,.