Єгипетські мумії, саркофаги та речі, яким не одна сотня років. Погодьтеся, справжні скарби для допитливого мандрівника. І важко навіть уявити, що такі таємничі пам’ятки можна знайти не лише у Єгипті, але й у нашому місті. От тільки як довго одесити ще зможуть їх бачити – невідомо. Адже мумії руйнуються просто на очах. Про це розповість Iodessit.com.
Унікальна виставка єгипетських древностей уже не перший рік мешкає у Одеському археологічному музеї. Є тут і експонати, що розповідають про культуру тих часів, є предмети побуту, прикраси та знаряддя праці. У колекції зберігся навіть стародавній ткацький станок. За ним ймовірно працювали ще тоді, коли вічні піраміди тільки-но споруджувалися. І це лише невелика частина з 500-та єдиних в Україні предметів. Найбільшою ж популярністю серед відвідувачів музею користуються, звичайно, мумії. От тільки зберігати їх в початковому стані з кожним роком стає все складніше.
Уся проблема в неналежних умовах, зізнається співробітниця музею Наталія Секерська. Експонати, що мають тисячолітню історію, та ще й приїхали з країни з іншими кліматичними умовами, аж ніяк не можуть зберігатися за негерметичними вітринами. А вони в Одеському археологічному музеї – саме такі. Тому для цінних мумій та папірусів немає ані єдиного температурного режиму, ані рівня вологи.
Вітрини тут далеко не нові. Метал + скло з щілинами між стінками – така версія була задумана лише як тимчасовий захід. Та, як це часто буває, залишилася вона на роки.
Перші невтішні результати не змусили на себе чекати. Сильних пошкоджень вже зазнала одна з чотирьох унікальних мумій. А нищать її невідомі бактерії. М’язи муміфікованого тіла руйнуються і, зрештою, осипаються просто на очах. Раніше відкрита для відвідувачів, зараз вона перебуває в закритому саркофазі, а працівникам музею залишається лише демонструвати людям одну вцілілу мумію з усієї колекції.
Окрім того, страждають від жахливих умов і мумії священних для єгиптян тварин – крокодила та птиці ібіс. А розпис на найкращому саркофазі виставки – осипається. Єгипетські реставратори, звичайно, допомагають музею як можуть, але для спасіння експонатів цього, на жаль, замало.
Тож поки працівники рятують колекцію своїми силами, щільно завішують та закупорюють вікна від світла та вихлопних газів поряд припаркованих авто. Проте, вони все ще сподіваються, що представники влади їх таки почують та знайдуть у бюджеті гроші на порятунок історії.
Наталія Сандакова
