Вже майже десять років художниця з Одеси Ірина Озарінська живе в Італії, що ніяк не віддалило її від рідного міста на березі моря. З великою повагою ставиться вона до творчих традицій Одеси, повідомляє сайт iodessit.com.
Ірина народилася в місті, багатому на традиції живопису, в 1979 році. У її творчій біографії участь у виставках та міжнародних проєктах, що проходили у Польщі, Грузії, Італії, Чорногорії та, звичайно ж, в Україні.
Останнім часом вона займається ще й історією живопису, зокрема, в одеських тонах. Предметом її інтересів стала С. Делоне, талановита французька художниця, яка, як і Ірина, народилася в Одесі.
У 2020 році одеситка з Італії задумала провести виставку “Трансформація спадщини Соні Делоне”, щоб визначити новий вектор в осмисленні культурної спадщини знаменитої французької колеги минулого. У важкі для України дні до контексту цієї виставки органічно додалась думка, щодо збереження культурної спадщини в умовах війни.
Мадам Делоне – муза для художників-ентузіастів
У дитинстві, яке пройшло в Одесі, дівчинка Сара Штерн багато малювала. Але в якийсь момент у ній виникло бажання поїхати до Франції. Столиця Франції, яка приваблювала таланти з усієї Європи, зачарувала дівчину. У 1920-х роках Соня, таке ім’я вона вибрала собі у Франції, увійшла до складу учасників престижної Міжнародної виставки декоративного мистецтва. Із Францією вона пов’язала свої подальші багатогранні життя та творчість. Разом із чоловіком Робером вона брала участь у найграндіозніших проєктах своєї другої батьківщини.
Французька художниця та громадська діячка була дуже популярною у країні протягом усього свого життя. Завдяки її творчості та прагненню жити для людей, мадам Делоне було надано честь стати першою жінкою, якій дозволили провести персональний вернісаж у Луврі.
У 1975 р. одеська француженка стала офіцером ордена Почесного легіону, що підкреслює особливість цієї людини та її творчості. Дві тисячі її робіт відцифровано та внесено до каталогів музеїв світу.
Спадщина може збагачувати
Соня Делоне померла в 1979 році й цього ж року народилася Ірина Озарінська: з одного боку, збіг, але з іншого, у творчості Ірини начебто продовжується творчість Соні. Навесні 2019 року наша сучасниця здійснила проєкт “Соня Делоне: у пошуках ідентичності”, присвячений великій художниці та громадському діячеві.
І спадщина, і спадок здатні збагачувати, – вважає Ірина. Саме ця причина лежить в основі того, що художниця постійно звертається до творчості свого кумира. Так само, як і Соня, вона чудово відчуває різноманітність чистих та яскравих кольорів, тонів та відтінків.
Життя Ірини нагадує історію Соні: обидві художниці покинули батьківщину, щоб творити в іншій країні.
А зараз можна сказати, що через їхні долі пройшла війна, яка для України поки що триває. Цей факт змусив Ірину звернутися до біографії Делон з нової точки зору.
Будучи єврейкою, у роки Другої світової війни Соня опинилася перед необхідністю шукати прихистку на півдні Франції. Вона побоювалася не лише за свою долю, але й за життя чоловіка.
Все в історії повторюється, змінюється. Ми живемо в епоху трансформацій: свідомості, підходу до творчості попередників, історії. Ніщо не стоїть на місці, вважає І. Озарінська.
