Німці та французи, поляки та прибалти, представники інших етносів створювали історію Одеси. До цього списку входять англійці, які привезли до Одеси футбол, зробили з нього масове захоплення. Зусиллями британських спортивних ентузіастів Одеса стала родоначальницею гри, яка об’єднала десятки мільйонів людей на планеті.
1913 року кілька британських спортсменів стали переможцями Другого чемпіонату Російської імперії. Вони перемогли команду із Санкт-Петербурга з рахунком 4-2. Два з чотирьох голів за одеситів забив Ернест Джекобс. Більше на iodessit.com.
Біля витоків управління одеським футболом
Восени 1911 року було сформовано Одеську футбольну лігу (ОФЛ). До її складу увійшли ОБАК, ОКФ, шереметьївці, “Вега”, “Індо” та “Флорида”, “Турн-Ферайн”. Остання команда посіла місце грецької “Вікторії”. Та, своєю чергою, припинила існування через брак коштів. Головою Ліги став підданий Британської імперії Ернест Джекобс, що загалом варто визнати дуже логічним рішенням, оскільки британець постійно проживав та працював в Одесі з 1906 року.
Пізніше зборами представників клубів було обговорено та прийнято рішення про те, що тимчасовий комітет не може вести збори, оскільки кожен клуб був представлений п’ятьма-шістьма учасниками. Таке рішення спричинило створення єдиного керівного органу – комітету. До його складу обрали Ернеста Джекобс (голова), Джона Герда (товариш голови), Павла Патрона (секретар-скарбник). Іншими членами Комітету стали Андерсен та Федір Стефан. На зборах також були затверджені кандидати у члени правління одеським футболом – Альберт Гельєр та Олександр Лівшиць.
Перебуваючи на відповідальній посаді, Джекобс був гравцем команди ОБАК, тієї самої, з якої почався одеський футбол. Його команда була однією з учасників першого міського турніру з футболу. 5 березня 1911 року ОБАКівці обіграли з рахунком 3:1 на своєму полі в Шампанському провулку “Спортінг-клуб”.
Для переможця по 1-ій категорії було засновано перехідний кубок. Почесний трофей дістався футболістам ОБАК, серед яких особливо вирізнявся Ернест Джекобс, який став найкращим її бомбардиром. Він забивав чи не в кожному матчі. Але, на жаль, точної статистики його голів не існує, бо на той час протоколи матчів практично не велися.
Меценат та найкращий бомбардир
Починаючи з осені 1911 року, ОФЛ під керівництвом Джекобса вирішила порушити хаотичність та спонтанність проведення турніру в Одесі. Усі дореволюційні чемпіонати Одеси, що проходили за схемою осінь-весна, були під патронатом ОФЛ.
Секретаріатом ліги було засновано низку заохочувальних нагород для переможців та призерів. Кубок для команди-переможниці змагань заснував сам Е. Джекобс. Колективи, які посіли 2-і та 3-ті позиції, отримували кубки від інших футбольних меценатів.
У сезоні 1912-13 р.р. Кубок Джекобса вибороли футболісти “Шереметьївського гуртка спорту”, першого клубу, зібраного виключно з гравців-одеситів.
Наступний сезон виграли футболісти “Спортінг-клубу”, хоча поразка в передостанньому турі від ОБАК (команди Джекобса) ледь не позбавила їхнього першого місця.
На жаль, у третьому чемпіонаті досить невдало виступив ОБАК. Лише іноді команда Ернеста Джекобса показувала звичний футбол, а о пів матчів вона була схожа на тінь тієї команди, яка стала першим чемпіоном Одеси. Як показали майбутні чемпіонати, це було початком заходу зірки ОБАК.
А ми повернемось до Ернеста Джекобса, для якого справжнім піком футбольної кар’єри став фінальний матч команди Одеси чемпіонату Росії проти збірної Петербурга. У тому пам’ятному матчі одесити здобули перемогу, яку у них пізніше відібрали.
У підсумковому поєдинку Ернест Джекобс забив перший м’яч у ворота суперників. Забив він та останній гол. Сталося це під завісу матчу. Одесит Богемський пройшов у штрафний майданчик пітерців, де його збили. Пенальті довірили пробити Джекобсу, а той був точний.
