За роки існування нашого міста в ньому завжди знаходилось місце хорошим друкованим виданням, як і великій кількості різних змагань. Часто ці дві, начебто, різні сфери життя одеситів стикалися. Насамперед Одеса відрізнялась спортивними журналістами, спортивними фотографами, оглядачами. Більше на iodessit.com.
На початку сімдесятих років у сотень читачів преси з’явилася “Вечірня Одеса”, яку очолив Борис Дерев’янко, до речі, чудовий футбольний оглядач. Майже відразу після народження колектив підтримав проведення марафону на честь захисників Одеси 1941 року: спочатку бігового, потім – велосипедного. І, звичайно ж, “Вечірка” не змогла залишитися осторонь проведення наймасовішого турніру області, а, можливо, і всієї України – футбольного турніру серед екіпажів кораблів.
Цей турнір не мав аналогів у світі. Його учасники за будь-якої нагоди грали у футбол на п’яти континентах.
Володимир Миропольський – “батько” наймасовіших футбольних змагань
Автором ідеї турніру у 1975 році став Володимир Семенович Миропольський, який працював старшим інструктором-методистом з фізкультури та спорту плавскладу Чорноморського морського пароплавства. У міру того, як велика морська компанія зростала, діяльність інструктора набувала дедалі більшого значення. За його ініціативою було проведено першу спартакіаду плавскладу. З його ініціативи та за підтримки керівництва на багатьох судах було введено посаду інструктора зі спорту, не кажучи вже про дві тисячі громадських інструкторів та тренерів. Він був прихильником того, щоб у радянських портах проводилися змагання у рамках Міжнародного спортивного тижня моряків.
Разом із журналістами “Вечірньої Одеси” Миропільський вигадав та організував змагання моряків далекого плавання на приз “Футбол-марина”. Протягом багатьох років з різних куточків планети приходили радіограми-звіти про проведені матчі та їх підсумки.
Світова “павутина” одеського футболу моряків
То справді був грандіозний турнір, який отримував своє продовження на суші. Часто бувало таке, що після повернення додому з багатомісячного походу, щойно привітавшись із сім’ями, моряки бігли до стадіону пограти, наприклад, з дублерами “Чорноморця”. А команди теплоходів “Одеса”, “Казахстан”, пароплава “Адмірал Нахімов” не поступалися навіть професійним клубам.
За словами знаменитого одеського журналіста О. Мазуренка, «Футбол-марина» розпустила свої мережі у всьому несухопутному світі”. Кількісні показники популярності турніру вражають. Так, у ювілейних змаганнях, що пройшли 1984 року, взяли участь 484 команди. При цьому до 214 команд ЧМП приєдналося 112 колективів інших пароплавств СРСР, а також 158 іноземців. Таким чином турнір з регіонального перетворився поступово на міжнародний.
У футбол грали команди десятків суден. Знайомство зі звітами про матчі та інші матеріали викликає часом добру посмішку на обличчі. До такого ефекту призводять посади учасників змагань, які вони займали на своїх кораблях
1989 року, наприклад, переможцем турніру стала команда теплохода “Казахстан”. Команда у групі пасажирських суден набрала 93 очки та набагато випередила суперників. Чемпіоном став буфетник Микола Курцеба, який захищав ворота. Серед переможців були офіціанти, машиністи, мотористи та навіть представники командного складу корабля. Тренував команду старший помічник капітана Володимир Воробйов.
У футбол грали навіть капітани суден. 1984 року чемпіонами “Футбол-марини” стали члени екіпажу судна “Борис Лавреньов” на чолі з капітаном Авеніром Петровичем Філіпповим.
На жаль, із розпадом ЧМП турнір припинив своє існування. Проте залишилася сторінка в історії нашого міста та його футболу, сторінка, яка нагадує про спортсмена, воїна та ентузіаста здорового способу життя Володимире Семеновиче Миропольськом.
