Кримське місто Феодосія, 1868 рік … У сім’ї багатого городянина Якова Пергамента народився хлопчик. Сина назвали Осипом. Батько відправив сина на навчання до далекого міста Дрезден, де здібний хлопець успішно закінчив повний курс. Чи була можливість вступити до якогось університету Німеччини. Проте було ухвалено рішення про продовження навчання на березі Чорного моря. Осип вступає до Новоросійського університету. Навчаючись на фізико-математичному відділенні, молода людина паралельно дає приватні уроки, заробляє життя, працюючи в Жіночій гімназії. Це йому, однак, не завадило скласти блискуче держіспити на… на факультеті, який готує правознавців. Більше на iodessit.com.
Перший адвокатський досвід
Отримавши диплом, Йосип Якович приступив до роботи на своїй першій посаді – помічника адвоката Василя Протопопова. Це був досвідчений юрист, як і його помічник, випускник Новоросійського університету. Він понад чверть століття займався адвокатурою; протягом майже двох десятків дітей він очолював спільноту присяжних повірених Одеси.
Своєю непідкупною роботою, шляхетністю, досяг глибокої поваги в місті. У 1905 – 1909 роках він був 30-м за рахунком Міським головою Одеси.
Через те, що у Протопопова був невеликий обсяг роботи, то й помічник теж не обтяжений завданнями. Через рік із невеликим молодий адвокат перейшов працювати до іншого відомого фахівця Н.І. Мечникова, завдяки якому зміг поринути у бурхливу та неспокійну адвокатську діяльність.
Незабаром адвокат Пергамент завів вже свою клієнтуру, до нього прийшов успіх, а за ним – широке визнання.
Попри серйозність роботи, Йосип Якович мав відкриту посмішку. З ним було приємно спілкуватися. Все це мало людей, які до нього звертались за правовою допомогою.
Одеський адвокат вирізнявся чудовими ораторськими даними. Його виступи зачаровували всіх у залі. Послідовно і логічно, чудово розуміючись на тонкощах справи, він захищав своїх підопічних. Колеги з адвокатського цеху дали йому прізвисько “одеський Золотоуст”. Суть справи він формулював максимально лаконічно і доступно, надаючи при цьому неспростовні аргументи. Працездатність Осипа Пергамента дивувала багатьох. Він приступав до справ о 9-й годині ранку, а вже далеко за північ підбивав підсумки дня минулого. Упродовж цього часу він брав участь у судових слуханнях, працював із підзахисними, займався паперами та іншою роботою.
Вчений та депутат
За такого способу життя залишається здогадуватися, звідки Осип Якович, котрий жив улюбленою справою, знаходив час для занять наукою. До його кола інтересів увійшли історія загального, торговельного, морського та цивільного права. Його наукові матеріали публікувалися найпопулярнішими галузевими журналами.
Осип Якович був одним з упорядників фундаментального “Підручника морського торговельного законознавства”. Ця книга обсягом 254 сторінки вийшла 1906 року в Петербурзі, але була особливо популярна серед правознавців, які працювали або збиралися це робити в Одесі та інших містах з розвиненою портовою інфраструктурою і, як наслідок, особливими юридичними відносинами.
Як і будь-який одесит, наділений владою чи певними повноваженнями, та що поважає себе, Осип Пергамент частину свого часу присвятив громадській діяльності, зокрема організації у 1900 році гуртка молодих правозахисників. Одним з аспектів життя цього об’єднання стало проведення виїзних захистів. У цьому була подвійна вигода. По-перше, такий підхід суттєво полегшував становище його підзахисних; по-друге, молоді правознавці отримували досить непогані перспективи для професійного зростання.
У листопаді 1904 р. в імперії було утворено Раду присяжних повірених Одеського округу, а Осип Пергамент став першим керівником цього органу. Однак тут почалися складнощі, тому що влада не дуже була задоволена принциповою позицією широко відомого та дуже популярного юриста. Щобільше, його почали боятися чиновники, що особливо яскраво виявилося під час повстання на броненосці “Потьомкін”. Коли бунтівний броненосець з’явився в акваторії Одеської затоки, місто перевели на воєнний стан. О.Я. Пергамент отримав від військового генерал-губернатора пропозицію залишити місто, але відмовився, за що його вислали далеко за межі неспокійного міста.
Коли Одеса заспокоїлася, Йосип Якович повернувся до Одеси. Тут він продовжив свою активну роботу, чергуючи її з діяльністю політика. Він виявився одним із небагатьох мешканців Одеси та Херсонської губернії, до складу якої входило наше місто, кого обрали депутатом Державної думи двох скликань із чотирьох, які збиралися.
